Хроніка закривецьких подій

 

Село Закривець Бібрської ТГ Львівського району Львівської області розташоване на відстані 45 км від Львова неподалік автодороги Львів - Івано-Франківськ - Мукачево (через Бібрку, Нові Стрілища).

 Історія Закривця сягає у глибоку давнину. За розповідями старожилів, тут колись був великий населений пункт з церквами, монастирями, лікувально-оздоровчими «Лазками», який спалили турки. Початок відновленню населеного пункту поклало подружжя із с. Жабокруки Максим і Анна Підвірні, які на початку 19 століття побудували тут хату.

У 50-60 роках минулого століття у Закривці мешкало близько ста людей. Нині у Закривці і околицях мешкає до 20 осіб, які живуть дружньою родиною. 

 У цьому мальовничому куточку Опілля протікає річка Любешка, прекрасна екологія, чудова вода, що має неабиякі лікувальні властивості, здібні роботящі люди. Усе це відкриває хороші перспективи для створення відпочинкової зони. Слово за тими, хто хоче інвестувати кошти у санаторно-відпочинковий комплекс, який міг би стати справжньою перлиною здоров'я.

 

Пам’яті Світлани Лаби 

Закінчилася земна дорога Світлани Лаби – нашої любимої Світланки. Людини побожної, надзвичайно доброї, жертовної, світлої, мудрої. Її ще довго бракуватиме нам. Цього світла, яке зігрівало усіх, хто мав щастя знати її, спілкуватися чи бути просто фейсбучним другом.

 Світланка мала загострене почуття справедливості, несприйняття корупції й інших вад нашого суспільства. Тому вона завжди так активно виступала проти їх носіїв, десь була й безкомпромісною у цій боротьбі. Та, на жаль, не усі її розуміли. Але це вже інша історія.

 Сьогодні ми заносимо молитви за душу новопредставленої слуги Божої Світлани. Просімо Милосердного Ісуса, щоб поселив її душу там, де праведні спочивають.

 Додамо, що Світлана мала безпосередній стосунок до Закривця. Тут народилася і проживала до одруження її бабця, а наша цьоця - Ганна, яка дуже любила свою онученьку.

Світланка вдачею і вродою була подібною до своєї бабці Ганни і мами Марії – була життєрадісною і позитивною. Їхня зустріч на небесах нині відбувається в осяянні відблиску Божого світла і є світлою та радісною.  

Вічная пам’ять тобі, наша Світланко.

Кожного дня – вранці і ввечері – будемо згадувати тебе, Світланко, у своїх молитвах в надії на зустріч у місці квітучому в Сяйві Божої Благодаті.

Засилаємо щирі співчуття з приводу важкої втрати татові, а нашому братіку, Ярославу, сестричці Орисі, цьоці Любі, усім з родини. Хай Матінка Божа висушить ваші сльози, кріпить сили, щоб пережити це велике горе.

 

Родина Тихих із Закривця.

6 грудня. 2020 року.



У Дрогобичі попрощалися з нашим видатним краянином Михайлом Шалатою

Замість квітки на свіжу могилу

Сьогодні, 3 листопада, у м.Дрогобичі на подвір'ї Української греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці відбулося прощання з Михайлом Йосиповичем Шалатою, який відійшов у вічність напередодні на 84 році життя.

 Михайло Шалата знаний в Україні і світі як літературознавець, поет, журналіст, громадський діяч. Працюючи у педагогічному виші, що носить ім'я Івана Франка, він зростив велику когорту учителів-філологів, поетів і прозаїків.

 Михайло Шалата - людина жертовна, людина-борець,  був відданий українській справі. Чим міг, допомагав своїй малій батьківщині, особливо освітянам, усім, хто дбає про культурно-мистецький розвиток нашого краю.

За підтримки Михайла Йосиповича 1967 року з Божої Ласки і я опинився в м.Дрогобичі  на посаді журналіста у міськрайонній газеті "Радянське Слово", у якій до того певний час працював Шалата. І коли прийшов час перемін, то Михайло Йосипович запропонував нам, журналістам, нову назву - "Галицька Зоря", яку газета носить досі.

 Михайло Йосипович був активним учасником боротьби за українське відродження у 90-их роках минулого століття. Дрогобичани обрали його депутатом міської ради першого демократичного скликання, яка розпочала в місті демонтаж радянської влади і відновлення української. Її одним з перших рішень, яке підтримав професор Шалата, було затвердження національної символіки. 2 квітня 1990 року, в перший день роботи сесії, незважаючи на шалений спротив тодішнього міськкому компартії і її силових структур, було демонтовано на вежі Ратуші прапор УРСР і піднято синьо-жовте знамено, що засвідчило початок українського державотворення.

Коли після  завершення першого дня роботи сесії поверталися додому, Михайло Йосипович, радіючи, зауважив: "Так високо у Дрогобичі ще не майорів український прапор". І згадав поета, який сказав, що прапори люблять висоту.

 Додам, щоб усе це відбулося, чимало зусиль було докладено Михайлом Йосиповичем, який своїми публікаціями на сторінках тоді ще "Радянського Слова" допомагав людям пригадати хто вони, чиї діти, ким і за що закуті в московські кайдани. 

  Михайло Йосипович був великим трудівником на літературній ниві. У мене склалося враження, що він ніколи не відпочивав. Його портфель замовлень із видавництв завжди був переповнений. Він упорядковував і готував до видання призабуті твори українських авторів, про яких радянська ідеологічна машина воліла не згадувати. Особливо багато потрудився Шалата для видання творів Маркіяна Шашкевича, ще в радянський час опублікував у видавництві "Наукова думка" грунтовну монографію про отця Маркіяна. Ця наукова праця була чи не першою у той час, у якій не було жодного посилання на класиків марксизму-ленінізму. Таке в радянський час було недопустимо. А Шалата це зміг "пробити". Цю книжку, Шалаті, звичайно "запам'ятали", але вдіяти нічого не змогли. Тираж швидко розійшовся.

 Ще пригадалось, як дбайливо, по-батьківськи ростив Михайло Йосипович літературно-мистецькі таланти, будучи головою творчого об'єднання, що діяло на громадських засадах при редакції газети "Радянське Слово". Багато з них стали відомими поетами і прозаїками.

 Про Михайла Шалату можна писати книги. Це була справді Людина від Бога, яка жертовно розвивала Богом дані таланти,  працювала для добра усього українства.

Чимало часу жертвував Михайло Йосипович для різних громадських справ: був активним і у "Просвіті", і в Товаристві зв'язків з українцями в світі "Україна-Світ", своїми публічними виступами і публіцистичними творами відгукувався на злободенні події часу. Його слово полонило серця людей, будило в них сумління і кликало до активної участі в розбудові української України, захисту її територіальної цілісності і національних інтересів.

 Михайло Йосипович до останнього часу був у вирі життя. Але підступний коронавірус перешкодив здійсненню його багатьох планів. Смерть стала справжнім горем для родини - дружини Надії, донечки Ірини, внучки Вікусі, яких він дуже любив, для усіх, хто мав честь з ним працювати і товаришувати.

 Хай дрогобицька земля буде  йому легкою. Хай пам'ять про Михайла Йосиповича Шалату - великого людинолюба і трудівника - назавжди збережеться у серцях тих, з ким зводила його доля.

   Іван ТИХИЙ.

3 листопада 2020 

 

Завершив земне життя професор Михайло Шалата з Бертишева


Сумна звістка прилинула з Дрогобича. Сьогодні, 2 листопада 2020 року, відійшов у вічність Михайло Йосипович Шалата - уродженець с. Бертишів, випускник Баківської середньої школи, у якій і розпочав свою трудову діяльність.

 

У некролозі, розміщеному на офіційному сайті Дрогобицької міської ради, читаємо: 

 У понеділок, 2 листопада, не стало професора, науковця, публіциста, Почесного громадянина міста Дрогобича Михайла Шалати.

 

Дрогобицька міська рада, її виконавчий комітет та міський голова Тарас Кучма висловлюють щирі співчуття родичам, близьким та колегам з приводу смерті Михайла Йосиповича.

 

Сьогодні пригадується, як у квітні 2017 року поважний професор відзначав 80-літній ювілей у стінах рідного Дрогобицького державного педагогічного університету.

 

У своєму подячному слові професор Михайло Шалата продекламував декілька уривків зі своєї багатогранної творчості. Відтак наголосив присутнім на важливості гуманістичних цінностей в сучасному світі, про любов та взаємоповагу, процитувавши авторські рядки:

«… Щоби душа моя була почута!».

Тож нехай добрий, світлий спомин про покійного Михайла Йосиповича назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, усіх, хто знав його, любив та шанував.

 

Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи.

 

Хай його душа знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!

 

Вічна йому пам’ять!

 

 

Некролог Міжнародного Фонду Івана Франка

 

ПЕРЕСТАЛО БИТИСЯ СЕРЦЕ МИХАЙЛА ШАЛАТИ...


На превеликий жаль, 2 листопада, на вісімдесят третьому році життя відійшов у вічність Михайло Йосипович Шалата. Знаний літературознавець, громадський діяч, письменник, критик, педагог, краєзнавець,кандидат філологічних наук, шашкевичезнавець, професор Дрогобицького університету, Почесний громадянин Дрогобича, член Національної спілки письменників України та член правління Міжнародного фонду Івана Франка.

Його життєвий шлях не був легким, а сутність Михайла Йосиповича могла б охарактеризувати одна із Франкових поезій образу «цілого чоловіка»:
…В самоті і глуші,
Мозолі наростуть
На руках і душі.
Лиш хто любить, терпить,
В кім кров живо кипить,
В кім надія ще лік,
Кого бій ще манить,
Людське горе смутить.
А добро веселить, –
Той цілий чоловік.

Увесь колектив Міжнародного фонду Івана Франка сумує з приводу смерті Людини, яка все життя присвятила боротьбі за українську культуру та висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам і друзям...

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ...

 

Відгуки тих, хто знав Михайла Йосиповича Шалату

 

… Якщо малювати портрет міста моєї студентської юності, то він буде не повним, не чітким і геть не виразним без колоритної постаті Михайла Йосиповича Шалати. «Яка гостина без салати, який Дрогобич без Шалати!» – мандрувала інститутськими аудиторіями і міськими вуличками жартівлива приповідка. «… він прославив місто (хоч і так знамените!) своєю науковою, літературною і громадською працею, – «професор Михайло Шалата – громадянин Дрогобича», який «обрав його собі для праці й творчості, для невсипущої громадської роботи, для клопотів і страждань, для сумнівів у власних силах і для віри в Україну у десятках і тисячах сердець. Для Дрогобича він давно став більше, аніж мешканцем чи популярною, шанованою людиною», – стверджував Роман Лубківський у вступній статті до вибраного Михайла Йосиповича. Так і є:
… Мій Дрогобич. Мій біль. Безталання моє солоне…
Твоя сіль на столах Подніпров’я славиться,
Над Дунаєм і Віслою, в далекій Феррарі, –
Ти ж бо, місто родинне, в неволі забуло сміятись…
(«Юрій Дрогобич у Дрогобичі 1490 року»)
Усе своє свідоме життя «новітній звіздар вічного Дрогобича» [Р.Лубківський] поклав на те, щоб не тільки «родинне місто» – вся Україна – знову згадали про «сміх», себто дихали вільним і свіжим вітром Незалежності:
… до вікна припавши, кущ калини
Мене втішає: «Зачекай ще трошки:
Ростуть, ростуть у матері-Вкраїни
Нових часів нові котигорошки!
Учений, педагог, письменник, публіцист, критик, просвітянин, краєзнавець, громадський діяч… «Всюди повно!» – кажуть у народі про таких діяльних, запальних, активних, всюдисущих...
І - нема вже... Підступна хвороба вирвала із життя мого дорогого Учителя, Людину безмежної доброти, високого патріотизму і шляхетного духу...
Незабутньому Михайлові Йосиповичу адресувала колись "Квітневу посвяту", у якій спробувала «подивитися» на поета-трудівника його ж очима:
Наступають на п’яти літа
Із очима царя Соломона.
І сльозу, що як море, солона,
Підсолоджує втіха проста –

Дзвоник сміху, стежинка нова,
Вальс дощу на пелюстці тюльпана,
Строф тендітних краса філігранна…
І ще всякі-превсякі дива!

До колін уже ноги сходив,
І кусала біда чорнорота…
Я напам’ять завчив, що робота –
Найсолодша із тисячі див.

Брате квітню, до плуга впрягай
Вперте серце – най оре глибоко!
… А що срібна сльоза миє око –
На дрібницю таку не зважай!
... Сьогодні ж "срібна сльоза миє око" не тільки моє - сотень і сотень вдячних учнів. Спочивайте з Богом, дорогий Учителю, бо напрацювалися тут, на землі, за десятьох...
Дякую за щедре Світло Вашої многотрудної золотої душі... Царство Небесне...

 

Любов Проць

 

Плачу, бо писати про цю Людину в минулому часі не хочеться. Але реальність безжально говорить, що я вже ніколи не побачу, не почую дорогого, милого моєму серцю професора Михайла Йосиповича Шалату.
Незаперечний факт, що наша культура тримається на ентузіастах. Ось таким ентузіастом був професор Шалата. Він устиг зробити стільки, що його ініціативи і досягнення могли б зробити честь цілому колективу. Мене завжди вражали його життєлюбство, надзвичайна працьовитість, непідробна інтелігентність. У професора Шалати все було справжнє: справжні лекції, справжня наука, справжня творчість, справжня сім'я. Для Дрогобича, Почесним громадянином якого був, Михайло Йосипович - знакова фігура не тільки тому, що він автор численних розвідок про Франкове місто, ініціатор спорудження у ньому пам' ятників Юрієві Дрогобичу, Тарасові Шевченку, Іванові Франку. Професор своїми творчими пошуками сприяв усвідомленню мешканцями свого історичного призначення, допомагав зрозуміти свою роль у розвитку національного самоствердження. Нині Дрогобич поніс велику втрату, та й не тільки Дрогобич - вся Україна. Сьогодні не стало щирого патріота, поета, видатного літературознавця, зокрема франкознавця, палкого промовця, Людини енциклопедичних знань.
Невимовний крик душі й біль, неспроможність опанувати свої емоції, бо ж тільки 29 жовтня упокоївся мій науковий консультант - видатний вчений Астаф'єв Олександр Григорович, а за кілька днів знову неймовірно сумна звістка. Не віриться, зовсім недавно сиділа в кабінеті з Михайлом Йосиповичем, обговорювали літературознавчі проблеми, сміялися. Усвідомлюю, які це були щасливі миті. Направду, я дуже щаслива, що мала честь працювати, спілкуватися з Вами, Михайле Йосиповичу, Людиною духовно багатою і чистою! Дорогий Учителю, дякую Вам за "висвячення" в науку, за батьківські настанови, за підтримку, за щедрість душі!!! Дякую Вам за величезний науковий доробок у царині франкознавства, особливо за "Літопис життя і творчості Івана Франка". Якби не Ви, не Ваша самовіддана праця, Літопис, складений Мирославом Морозом, не побачив би світу! Як багато Ви ще б зробили для України, яку Ви щиро любили і якій вірно служили! Спочивайте в мирі Христовому, вельмишановний Професоре!

  

Галина САБАТ, професорка Дрогобицького педуніверситету ім. І. Франка.

 


"Без Михайла Шалати нема достойної ювілейної дати..."
(цит. 2018 р. за: Микола Жулинський)
http://mynewblogpoetssss.blogspot.com/2018/03/blog-post.html
2 листопада Україна втратила одного із головних патронів Франкознавства в Україні та закордоном - професора Михайла Йосиповича Шалату - Дійсного члена НТШ , члена Національної спілки письменників України, поета, критика, літературознавця, лауреата літературних премій Маркіяна Шашкевича, імені Б. Грінченка, почесного громадянина Дрогобича та члена правління Міжнародного фонду Івана Франка.
Колектив Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" висловлює щирі співчуття родині, друзям, близьким Михайла Йосиповича.
Вічна і світлая пам’ять.

Богдан Лазорак

 

Помер відомий поет та літературознавець Михайло 

На 84-му році пішов у засвіти Михайло Шалата – член Національної спілки письменників України, поет, критик, літературознавець, професор. 

Про це повідомляють у «Домі Франка».

Михайло Шалата – лауреат літературних премій Маркіяна Шашкевича, імені Б. Грінченка, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, почесний громадянин Дрогобича.

Вічна пам’ять.

Leopolis.news

2 листопада 2020 року.

 

 

Відійшла у вічність найстаріша закривчанка Теодозія Чмир

   Сьогодні, 17 жовтня вранці, на 91 році життя перестало битися серце найстарішої закривчанки Теодозія Семенівна Чмир.

 Пані Теодозія була практикуючою християнкою, надзвичайно доброю людиною, українською патріоткою. Прожила життя, сповнене радістю і тривогами, Народила трьох синів, мала 10  внуків, 20 правнуків і 2 праправнуки.

   Останніми роками жила в с.Трибоківці, опікувалися нею сини Володимир і Олег, невістки, онуки. Кожного року, за винятком останніх двох років, завжди відвідувала Закривець, молилася на празничних Богослуженнях у каплиці Різдва Івана Хрестителя.

   Світла пам'ять про Теодозію Семенівну Чмир назавжди збежеться в серцях закривчан, усіх, хто знав її - доброзичливу, жертовну, добропорядну жінку.

 Молімо Милосердного Господа, щоб простив її всякі прогрішення, вольнії і невольнії, і поселив душу там, де праведні спочивають. 

   Іван ТИХИЙ  

17 жовтня 2020 року

У родині закривчан поповнення: Богдан Козяр став прадідусем, а пані Люба - прабабцею



Сьогодні, 21 лютого, донька Ореста і Галини Козярів, онучка наших шановних закривчан Богдана і Люби Козярів народила донечку.

 Вітаємо  паньство Козярів з радісною подією:  Ореста і Галину з набутим статусом дідуся і бабусі, а Богдана і Любу - зі статусом прадідуся і прабабці.

 Хай росте дівчинка на радість рідним, на славу  Божу і України!

21 лютого 2020

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спеціаліст, котра служіння людям має за щастя

 

Думки, що виникли після відвідин ЦНАПу Новострілищанської ОТГ

 Сьогодні, 14 листопада, мені у справах вперше довелось побувати у Новострілищанській селищній раді і стати свідком прийому відвідувачів у Центрі надання адміністративних послуг.

 Звернув увагу на дуже уважне ставлення до людей, які приходять в установу місцевого самоврядування. Таке буває не часто.

 Зайшовши в селищну раду, я  зустрів працівницю, якій і розповів про мету свого візиту. Уважно вислухавши, вона скерувала мене у центр надання адміністративних послуг до Анни Ярославівни.

 Я був налаштований швиденько отримати консультацію і піти. Але переді мною в черзі була ще одна відвідувачка. Сидимо і чуємо як спеціаліст довго  (мені так здалося, бо трохи поспішав) докладно «розжовує» відвідувачу питання, з яким той прийшов на прийом.  Кажу до  жінка, що переді мною в черзі: "Щось то задовго", на що та, відповіла: «То так є, тому я сьогодні виділила цілий день для вирішення справи».

 Та коли вже вона потрапила до спеціаліста, я підійшов ближче до робочого кабінету,  і, вслухаючись, зрозумів, наскільки усе, що говорить фахівець, є важливим  для вирішення справи. У цьому ще більше переконався, коли сам опинився в кабінеті.

 Анна Ярославівна виявилась службовцем, яка добре знає свою роботу, любить людей, для яких працює, дуже переймається проблемами кожного, хто приходить до неї, сприяє у якнайкращий спосіб їх вирішенню. Таке враження, що служіння людям вона має за найбільше щастя, що це приносить їй велике задоволення.  

 "Напевно, таким і повинен бути державний службовець", - подумав я. І пригадав слова настоятеля василіянського монастиря у Дрогобичі о.Макарія, який сказав, що священик - це не професія, це щось інакше". І додав: "Це - служіння". Ці слова цілком підходять для використання, коли говоримо про спеціаліста органу місцевого самоврядування.

 Коли повернувся додому, зайшов на сайт Новострілищанської ОТГ і, відповідно, на сторінку ЦНАПу, знайшов світлину з презентації офісу і впізнав  привітне обличчя людини, про яку щойно розповів. З сертифікату, який вона тримає в руках, дізнався, що мене сьогодні так ґрунтовно консультувала, даючи цінні поради,  Анна Ярославівна Малькут.

 Я щиро вдячний за доброту і людяність, за фаховість і турботу Вам, Анно Ярославівно, рівно ж усьому колективові ЦНАПу і селищної ради, який віддано працює для добра мешканців громади. Божої Ласки і Благословення усім вам і вашим родинам!

 

Іван ТИХИЙ.

14 листопада 2019

 

У Баківцях ремонтують дорогу


У Новострілищанській ОТГ продовжується ремонт доріг.

 Сьогодні, 13 вересня, у с.Баківці найбільш зруйновану ділянку дороги від мосту до повороту відремонтовано суцільним асфальтуванням. Ремонт проводить приватне підприємство "Жидачівшляхбуд".

Як зазначила на своїй сторінці у Фейсбуці Новострілищанський селищний голова Галина Козяр, ремонтні роботи на цій дорозі буде продовжено.

 Це дуже приємна новина. Адже цією дорогою користуються не лише баківчани, а й мешкаці  сіл Трибоківці, Закривець, Квітневе.

Нагадаємо, торік асфальтували дороги у Трибоківцях, Квітневому, інших населених пунктах громади, проводилися ремонтні роботи в інших населених пунктах.

 13 листопада 2019

 

Відійшла у засвіти Стефанія Ковальчук (Холявка)

Замість квітки на свіжу могилу

 

Минулої п'ятниці, 26 липня, в сусідньому селі Любешка на Грабському (Перемишлянський район) попрощалися із уродженкою с.Закривець Стефанією Ковальчук, з дому Холявка, яка покинула цей світ у віці 80 років.

 На похорон прийшли закривчани, які любили і поважали Стефанію. Їй довелось пережити багато труднощів на своєму життєвому шляху. Попри те, було й чимало радісних моментів.Разом з чоловіком Володимиром, який рано пішов із життя, вони народили і виховали сина Івана і доньку Марію. Син одружився і замешкав у с.Трибоківці, донька додому вийшла заміж. Дочекалася добродійка онуків, допомагала їх зростити.  Один з них женився до с.Квітневе (Жабокруки). Отже, з Божої ласки, буде продовження роду.

 

Останні роки свого життя добродійка Стефанія хворіла. Її щирі молитви до Бога за рідних, упокій душі чоловіка Володимира полегшували страждання, додавали наснаги до життя. З гарячою вірою в хвилюючу зустріч із своїм Творцем відійшла у вічність по нагороду.

 Поховали Стефанію Ковальчук (Холявку) на цвинтарі у с. Любешка, де покоїться прах її чоловіка Володимира. Вічная їй пам'ять!

 Прийми, милосердний Боже, душу слугині Твоєї Стефанії і посели її там, де праведні спочивають.


28 липня 2019

 Закривець святкує Різдво Івана Хрестителя






Сьогодні, 7 липня, Закривець знову святкує Різдво Івана Хрестителя.


День розпочався із Божественної відправи у каплиці Різдва Івана Хрестителя. Утренню відправив парох о.Анатолій Доманський і дяк Анна Палажій. Службу Божу відслужили і воду освятили оо. Володимир Гринишин і Анатолій Доманський, дяк Анна Палажій. О. Володимир виголосив дуже змістовну проповідь, під час якої навчив нас відрізняти віру від довіри, заакцентував увагу на беззастережній довірі Господеві, а також окропив усіх свяченою водою, а о.Анатолій в цей час мирував люд Божий.


Уся відправа була пройняти щирою сердечною любов'ю до Господа і пройшла на одному пориві сердець. Радує те, що було дуже багато дітей і молоді, що є результатом плідної праці, яку провадить на парафії о.Анатолій, роботи його Катехичної школи, "Канікул з Богом".


Після відправи було проведено благодійну акцію. Діти, які навчаються в Катехичній школі, принесли виготовлені власноруч карамельки у формі півників на тримачі. Присутні швидко розкупили солодощі, що дало змогу зібрати кошти на школу. Подібна акція найближчим часом відбудеться у с.Квітневе.
На завершення цієї коротенької замітки ми, закривчани, хочемо щиро подякувати усім, хто завітав сьогодні на молитву до каплиці Різдва Івана Хрестителя у Закривці. Дякуємо Вам, наші брати і сестри в Христі Ісусі із Трибоковець, Квітневого (Жабокрук), Любешки, Баковець, Старих Стрілищ, Бібрки, Львова, Дрогобича, Нового Роздолу... Ви допомогли нам у молитві злучитися з Отцем, Сином і Святим Духом. Хай ця наша спільна сьогоднішня молитва буде на славу Божу, на відпущення наших гріхів, на благословення наших родин, с.Закривець і всієї України.


Як оголосив о.Анатолій, Попразент відбудеться у понеділок, 9 липня. Служба Божа за померлих закривчан від самого початку існування села розпочнеться о 8:30. Не пропустіть!

 
Слава Ісусу Христу!

8 липня 2018 р.

Закривець готується до Празника





У суботу, 7 липня, в День Різдва Івана Хрестителя у с.Закривець Новострілищанської ОТГ Жидачівського району Храмове свято.

 

На святкому відправу у каплиці Різдва Івана Хрестителя зберуться не лише ті, хто нині мешкає у Закривці. Очікуємо закривчан та їх нащадків, розсіних по Україні і за кордоном.

 

 

Розпочнеться Утреня об 11 год., Служба Божа - о 12:00. Наш парох о.Анатолій Доманський відправить Богослуження разом із священниками парафій сусідніх сіл.

 

Запрошуємо усіх до молитви за щасливе сьогодення і майбутнє Закривця й усієї України.

 


 05 липня 2018

У Закривці липень - місяць духовного піднесення





Липень у Закривці - місяць духовного піднесення. Цього місяця оживає каплиця Різдва Івана Хрестителя. Цього року на Івана, як завжди, було людно. Незважаючи на те, що празник випав на будень, до Закривця прибуло чимало питомців, які нині мешкають поза його межами, а також вірних з сусідніх  сілТрибоківці, Квітневе, Любешка, Старі Стрілищі. Отець  Василь з Нових Стрілищ, який чолював Богослуження, нарахував 82 особи.

 

Празничну відправу служили троє священиків - отці Анатолій, Василь і Володимир.

 

Богослуження, Святе Причастя, мудрі слова духівників залишили глибокий слід у серцях парохіян, наблизили їх до Бога.

 

Дякуємо отцям, дякуємо дякові Анні Палажій, дякуємо колишньому Баковецькому сільському голові, а нині заступникові голови Жидачівської районної ради Ігореві Лалакові за його ініціативу і тривалі турботи про те, щоб у Закривці було духовне місце, щоб ми могли тут збиратися і славити Бога, усім, хто прислужився до того, щоб у Закривці лунало Боже слово.

 

А наступного дня, 8 липня, за традицією відбувся попразент. Службу Божу і Парастас за душі померлих закривчан від самих  початків існування населеного пункту відслужив парох о.Анатолій Доманський.

 

У своїй проповіді священик наголосив на важливості нашої молитви за померлих.

 

 

Сьогодні, 23 липня, у Закривці - День святої тиші. Одні закривчани побували вранці на Літургії у матерній церкві Стрітення Господнього у с.Трибоківці, інші після участі з допомогою радіо у Службі Божій у каплиці радіо Батикану, приходять до закривецької каплиці Івана Хрестителя, щоб подякувати Богові за прожитий тиждень, попросити Господньої Ласки і Благословення на прийдешній тиждень, а також попросити в Пречистої Діви Марії й Івана Хрестителя молитви за нас, грішних і охорони від бід, благодаті Духа Святого.

 

Закривець готується до Празника





У суботу, 7 липня, в День Різдва Івана Хрестителя у с.Закривець Новострілищанської ОТГ Жидачівського району Храмове свято.

 

На святкому відправу у каплиці Різдва Івана Хрестителя зберуться не лише ті, хто нині мешкає у Закривці. Очікуємо закривчан та їх нащадків, розсіних по Україні і за кордоном.

 

 

Розпочнеться Утреня об 11 год., Служба Божа - о 12:00. Наш парох о.Анатолій Доманський відправить Богослуження разом із священниками парафій сусідніх сіл.

 

Запрошуємо усіх до молитви за щасливе сьогодення і майбутнє Закривця й усієї України.


Пам'яті друга Володимира Комара





Мій друг Влодко Комар був на рік старшим від мене. Він народився і зростав в родині добрих українських господарів. Усі знали його як дуже хорошу, відповідальну людину.

 

Після закінчення неповної середньої школи Влодко пішов навчатись в училище, де набув спеціальність із буріння нафтових і газових свердловим. Далі була праця на бурових Чорноморська в Криму. На Півдні осів надовго - до кінця свого життя.

 

Про те, що Влодка вже нема в живих дізнався від його сестри Люби.

 

Якось так швидко життя пролетіло. Так, ніби вчора ходили разом до школи, а сьогодні ти, друже, вже у вічності. 

 

Молім Бога за душу Володимира. Просім милостивого Господа нашого Ісуса Христа поселити її у місці світлому,там, де праведні спочивають.

 

Вічная пам'ять тобі, дорогий друже Володимире!

 

Іван ТИХИЙ

 


 09 квітня 2017


Коментар заступника голови Жидачівської районної ради Ігоря Лалака до публікації в інтернет-газеті "Закривець і Закривчани"





Заступник голови Жидачівської районної ради Ігор Лалак на своїй сторінці у Facebook  прокоментував  публікацію   "У Закривці на Івана вчетверте відсвяткують храмовий празник" в інтернет-газеті "Закривець і Закривчани".

 

Ігор Лалак Дякую за добрі слова. Направду, ми із закривчанами зробили кілька благих і добрих справ. Дещо не встигли, але час усе розставить.... Чесно, я і сьогодні памятаю, як усе починалось, горжусь тим, що робив і до чого був причетний. Для Закривця це були реальні зміни. Радісного Вам празнику!

 

 

Від редакції:

 

Дякуємо, пане Ігоре. Ми пишаємося тими добрими справами, які Ви ініціювали і разом з нами здійснювали. Таке справді не забувається. Про Вашу доброту і активну діяльність закривчани завжди пам'ятатимуть.  Успіхів Вам і щасливого довголіття!

 


 07 липня 2016

У Закривці на Івана вчетверте відсвяткують храмовий празник





7 липня у с.Закривець вчетверте відсвяткують храмовий празник Різдва Івана Хрестителя.

 

За попередньою інформацією, празнична відправа  розпочнеться о 12 годині. Очікується участь у Літургії вірних парохії сіл Трибоківці і Квітневе, священиків з інших парохій.

 

7 липня минає 4 роки від дня посвячення каплиці у Закривці. Це величаве торжество відбулося 2012 року. Божественною Літургією було довершено справу спорудження храму, ініційовану тодішнім сільським головою Ігорем Лалаком,  який був одночасно і промотором, і меценатом Божої справи. За цей та багато інших добрих вчинків милосердний Господь ощасливлює пана Ігоря своє опікою, допомагаючи йому сьогодні звершувати уряд заступника голови Жидачівської районної ради.

 

На жаль не побачимо на Літургії знайомих облич. Уже у цьому, високосному році, завершили свою земну мандрівку три парохіянки. Упокоїлись в Бозі Павліна Крива, Ярослава Підвірна. Нещодавно відійшла у засвіти найстаріша мешканка Пелагея Наконечна – добра християнка, надзвичайно роботяща, жертовна людина, якій Господь дав ласку перебувати серед нас 91 рік. Увесь час працювала, лише перед смертю злягла на 2 тижні. Просимо Господа, щоб оселив її душу і душі усіх закривчан, котрі відійшли вічність, там, де праведні спочивають.

 

Пригадується свято «День Закривця» 1 серпня 2010 року, організоване сільським головою Ігорем Лалаком, яке принесло людям багато радості, а дітям втіхи.

 

Це був час несподіваної уваги місцевої влади до маленького Закривця. Тоді був виготовлений план відновлення вуличного освітлення, велась активна підготовка до започаткування автобусного сполучення, приїзду до Закривця автолавки...

 

Сьогодні Закривець перебуває у складі Новострілищанської об’єднаної територіальної громади, що відкриває нові можливості зреалізувати добрі справи для полегшення життя мешканців таких малих населених пунктів, як Закривець, який має прекрасні копалини піску, каменя, в т.ч. -вапняка, мінеральної води і створеного нею лікувального болота.

 

Гостро постало питання будівництва дороги, придатної для руху автобусів, яка б з’єднала Закривець через сусіднє с.Старі Стрілища з смт. Нові Стрілища – центральною садибою громади. Люди отримали б змогу без проблем доїхати до обласного чи районного центру, а діти – до школи.

 

У Закривці сподіваються на розуміння і підтримку голови Новострілищанської селищної ради Галини Козяр і депутатського корпусу об’єднаної громади.

 

Увага до села, яке отримало надію на відродження і перетворення в якісно новий населений пункт, окупиться сторицею для всієї громади. Закривець може стати локомотивом громади до свого розвитку і підвищення якості життя людей.

 

Іван ТИХИЙ.

 


 03 липня 2016

У Лазареву суботу закривчани приступлять до Сповіді і Святого Причастя





У суботу, 23 квітня, у Закривці в каплиці Різдва Івана Хрестителя відбудеться Богослужіння.

 

Цього дня віруючі матимуть змогу приступити до Передвеликодньої Сповіді і Святого Причастя.

 

Початок о 8:00.

 

Дякуємо о.Анатолію Доманському за турботу про наші душі, про те, щоб ми зустріли Великодні свята очищеними від гріхів. 

 


21 квітня 2016

Починаймо з відродження малих населених пунктів

На трибуну сесії Новострілищанської об’єднаної громади





 

Новострілищанська об’єднана громада має насамперед звернути увагу на найменші населені пункти і сприяти їх відродженню. Я маю на увазі Закривець, Підкравець (Підступець), Лінію, де ще мешкають люди – де більше, де менше.

 

З чого почати їх порятунок? З дороги! Електрика є, буде дорога – буде там життя!

 

Як відомо, за Союзу проклали 6 км гравійної дороги Трибоківці – Закривець. Зроблена добротно, вона й сьогодні у непоганому стані, хоча підсипка в окремих місцях потрібна. Тоді був намір її подовжити до Старих Стрілищ. Це – приблизно 3 км. Однак Радянський Союз розвалився і будівництво припинилося. Сьогодні настав слушний час добудувати  цих 3 км дороги.

 

Що це дає? Можливість стабільного доїзду до Підкравця (Підступця) за будь якої погоди. Закривець отримав би змогу коротким шляхом доїхати до центру громади - Нових Стрілищ, а не долати до 15 км!!! через Баківці. Це - втричі довша дорога!

 

Буде дорога – ці так звані хутори почнуть відроджуватись. Думаю, що тут можна буде  залучити інвестора для перетворення цієї благодатної місцини громади у потужну рекреаційну зону, оскільки тут є ліс, гори і навіть мінеральна вода. А це -  створення робочих місць і надходження до бюджету.

 

Дорога дала б можливість відкрити автобусний маршрут Старі Стрілища – Львів через Закривець, Квітневе. Адже лише два села - Старі Стрілища і Закривець - у громаді, що не мають автобуса.

 

Коли буде доїзд, люди  поступово повертатимуться до рідних місць, а як буде ще й робота – то і тим більше. Бо що може бути кращим, ніж жити там, де народився, мати роботу, гідні заробітки і дихати цілющим повітрям.

 

Отже, берімося за відродження малих населених пунктів вже сьогодні. Бо завтра може бути пізно.

 

Іван ТИХИЙ.

с.Закривець

Не стало Ярослави Підвірної





Минулої п'ятниці, 18 березня, у Львові відбувся похорон Ярослави Підвірної - дружини Василя Підвірного, яка відійшла у вічність у середу, 16 березхня, у віці 77 років.

 

Ярося, як ми її називали, завжди була веселою, людяною, доброю, справжньою берегинею домашнього вогнища.

 

Цього останнього дня вона прийшла до храму на Сорокаусте, щоб помолитись за душі спочилих рідних. І не сподівалася, що до дому її вже привезуть у домовині. 

 

Важко пережити біль втрати такої милої жінки. Ця світлина, зроблена трохи більше року тому на храмовому празнику у Закривці, яскраво відображає цю світлу людину, якої, на жаль вже нема серед нас. Залишилася пам'ять.

 

Час Великого Посту - Час Відкритих Небес. Віримо, що Ярослава повернулася до Дому Свого Отця і перебуватиме у його Царстві во віки вічні, де нема ні болізні, ні печалі, а життя безконечне.

 

Прийми, дорога родино, щирі співчуття закривчан.

 

Цього ж дня відбувся ще один похорон знаної усім, що мешкають на наших теренах, людини. На Миколаївщині у віці 76 років спочив у Бозі Богдан Тимків з Лінії. До останніх днів допомогали йому переживати великий біль, спричинений важкою недугою, його старші сестри Стефанія і Надія, які ще дівчатами виїхали на роботу в цей край і там залишились; дружина і невістка.

 

Серце краялось від болю сестрі Марії, яка не змогла виїхати, щоб провести брата в останню дорогу. Ще у 2014 році Богдан гостював у Марії і Степана Підвірних після довгої розлуки з рідним краєм - оглядав рідні місця, побував у нині вже покійного брата Остапа на Лінії і до болю було йому сумно, що так обезлюдніла вітцівщина, позаростала лісами і чагарниками.

 

Цієї зими залишили цей світ Павліна Крива із Закривця, трибоківчани подружжя Михайло і Ганна Борачки, Марія  Холявка з дому Мороз - дружина закривчанина Володимира Холявки.

 

Хай усім їм земля буде пухом, а пам'ять - вічною!

 


20 березня 2016

На Жидачівщині просять захистити територію з підсніжниками біля Нових Стрілищ





 

Природолюби Жидачівщини просять захистити ліс, в якому приблизно на площі 2 га ростуть підсніжники. Ліс розташований неподалік смт Нові Стрілища.

 

Люди хвилюються, що можливе вирубування лісу, що призвело б до втрати підсніжників.

 

«Цього допустити не можна», - сказала у коментарі IA ZIK

Новострілищанський селищний голова Галина Козяр.

 

«Я знаю це місце, - сказала посадовець. – Ми маємо все зробити для того, щоб захистити його, бо йдеться про рідкісну квітку, занесену до Червоної книги України».

 

Ліс, в якому ростуть ці прекрасні квіти, на сьогодні перебуває у постійному користуванні обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Галсільліс”. Саме ця структура мала б подбати про створення там природного заказника і встановлення відповідних охоронних знаків.

 

Нагадаємо, підсніжник називають  символом надії. За однією старовинною легендою, коли перші люди були вигнані з раю, на землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, кілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжника — провісника весни.

 

Ця рослина навесні користується величезним попитом, часто її масово збирають для продажу або пересадки. У зв'язку з цим вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникають або зникли. Підсніжник потребує охорони, у 2009 році він занесений до Червоної книги України .

 

Збір квітів підсніжників, викопування цибулин заборонено. Економічно виправданим є вирощування і розмноження підсніжників на спеціальних плантаціях, якщо врахувати також, що це дуже цінна лікарська сировина. Препарати, виготовлені із цибулини підсніжника, використовуються при лікуванні невритів, радикулітів та інших хвороб.

 


 10 березня 2016

Щоб зробити втричі коротшим шлях до Нових Стрілищ, закривчани просять побудувати 3 км гравійної дороги





Голові Львівської обласної державної адміністрації

п. Олегу Сенютці

від журналіста IA ZIK, мешканця с. Закривець Жидачівського району

Тихого Івана Степановича

(81 712,с.Закривець Жидачівського району Львівської обл., вул.Лісна, 22, тел.: 068-429-48-28)

 

 

Звернення.

 

Наше невеличке село Закривець разом з іншими населеними пуктами Баковецької сільської ради влилося до об’єднаної Новострілищанської селищної громади.

 

Щоб добратися до смт.Нові Стрілища,  ми вимушені їхати через с. Баківці, долаючи 15 км. Є втричі коротший шлях до Нових Стрілищ – через с.Старі Стрілища, але для цього потрібно збудувати 3 км гравійної дороги з перспективою, що в майбутньому її можна буде заасфальтувати.

 

Керівництво Новострілищанської об’єднаної громади підтримує цю ініціативу мешканців с.Закривець, є розуміння і у Жидачівській райдержадміністрації.

 

Від імені мешканців села прошу Вас, шановний пане Голово, включити будівництво гравійної дороги с.Закривець – с.Старі Стрілища до переліку об’єктів, що фінансуються з Фонду регіонального розвитку у 2016 році. Прокладена дорога сприятиме відродженню Закривця й інших невеликих поселень, розташованих на цьому шляху.

 

З повагою,

Іван Тихий

 

09.02.2015 р.      


 


Отець Іван Мащак





 

Великим громадським активістом був ще один бібрський катехит - отець Іван Мащак. Свою священичу діяльність почав у Бібрці з січня 1914 року. Його ім’я теж було добре відоме у просвітянських колах Бібреччини. Певний час він входив у по­вітовий комітет по спорудженню Дому «Просвіти» у Бібрці.

 

Нам вдалось дістати цікавий матеріал про о. Івана Мащака. В ньому йдеться про тяжке і трагічне життя священнослужителя. Подаємо цей опис без скорочень:

 

«...Отець Іван Мащак народився 14 січня 1885 року в селі Керманичі біля Пе­ремишля. В 1913 р. став жонатим священиком львівської архиєпархії. Спершу був катехитом у Ходорові, згодом у Бібрці, а потім полевим духовником Української Галицької Армії і знову катехитом у Бібрці. Один рік був інтернований польською владою. Опісля душпастирював в парохії Селиська і Ганачівці. В 1930-тих роках став парохом сіл Баківці, Трибоківці, Жабокруки, Любешка, Волохова і Репехів, де розвинув ревну і широку душпастирську працю серед вірних і що другий рік запрошу­вав Отців Редемптористів на місії, зокрема о. Карла Більке і о. Михайла Лемішку. В 1933 році зорганізував 500 своїх парохіян, що взяли участь у католицькому здвизі «Українська Молодь Христові». Вони марширували цілу ніч з хоругвами, щоб на час прийти до Львова. В 1938 році був засуджений польським судом на 6 місяців тюрми за українізацію метрик з дворічним завішанням. За його ревну працю Слуга Божий митрополит Андрей іменував його почесним радником Митрополичої Консисторії, стрілицьким містодеканом, дозволяючи носити крилошанські відзнаки.

 

Пережив мужньо першу спробу більшовицького панування в 1939-1941рр. Отець Мащак був арештований німцями в лютому 1942 р., разом з десятьма сво­їми парафіянами, в церкві у с. Трибоківці, зараз по Службі Божій. Його перевезено до Ходорова і після слідства звільнено.

 

Був арештований совєтською владою 27 березня 1950 року. Перебував у тюрмі в Дрогобичі, а згодом у київській тюрмі і там був засуджений через«Особое совєщаніє» на 25 років каторжної роботи, з яких 5 років відбув при зрубуванні лісів, а на 6-му році був звільнений у висліді амнестії за окремим підписом, що ніколи і нікому не розкаже, як його судили і де відбував кару.

Повернувшись до Галичини з відмороженими ногами, осів у селі Горожанка Ве­тка біля Рудок, де жив до смерти, 13 жовтня 1964 року. У своїх листах до синів у Німеччині і Англії писав, між іншим, що «на терені Галичини доходять до вірних, переписувані і передавані з рук до рук, послання митрополита Йосифа з Далекого Сибіру і відомості про третій засуд за послання після острої заборони що-небудь писати».

 

На початку жовтня 1964 року о. Мащак дістав параліч частини мозгу і його перевезено до шпиталя у Львові під опіку д-ра Барвінського. Хворий був ввесь час при­томний і відзискавши мову зажадав привести йому українського католицького свя­щеника, щоб могти висповідатися. Сповідником був (у світській одежі) священик-угдемпторист. При цій нагоді попросив рідню, щоб дала знати синам, а через них до Риму, що він ціле життя служив Українській Католицькій Церкві й українському народові і ніколи не покорився московському патріархові. Помер у шпиталі у Львові 13 жовтня 1964 року і похоронений на Личаківському цвинтарі».

 

http://ya-bibrka.esy.es/my-city/histori/dukhovne-zhyttia-hromady/34-otets-ivan-mashchak

 

                                *          *         *

 

Як розповідала моя мама Катерина Тиха (Підвірна), о. Іван Мащак відзначався ревним служінням Богу і Україні. Згадувала піші прощі до Зарваниці, які він регулярно організовував, інші подвижницькі справи духівника. Дуже тяжко пережили парохіяни його ув'язнення московськими сатрапами, знали про тяжку долю священика на каторзі і повернення з обмороженими ногами.

Можливо і не випадково в Закривці, мешканці якого любили і високо цінили отця Івана Мащака, храм названо ім'ям Івана Хрестителя.

 

Іван ТИХИЙ

 


26 січня 2016

Помер Остап Тимків





У віці 86 років відійшов у вічність Остап Тимків - сина Івана - з с.Лінія.

 

Похорон відбувся на Йордан - 19 січня. Поховали Остапа на цвинтарі с.Лінія.

 

Помер Остап у Львові в доньки, котра забрала його на зиму, щоб мав теплі умови проживання.

 

Вперше, за наполяганням дітей, Остап на зиму покинув свою рідну домівку. Дуже тяжко йому було це зробити. Ой, тяжко. Та не було ради. Мусів їхати. Ніби не на довго, лише на зиму. Але для нього кожний день перебування у Львові здавався роком. Не міг привикнути жити на поверсі у великому місті.  Дуже сумував за Лінією, де прожив усе життя. Згадась і босоноге дитиство, мама, яка дуже рано покинула цей світ, тато, роки юності і зрілості, малі діти... Усе, наче калейдоскоп, промайнуло перед очима.

 

Бог бачив муку Остапа і змилувався над немічним чоловіком -забрав до себе.  Сталося це напередодні свята Богоявлення - в час, коли небо відкрите.

 

Віримо в Боже Милосердя, в те, що Господь так полюбив Остапа. що простить йому всі прогрішення вольнії і невольнії, оселить його душу в місці, де нема ні болізні, ні печалі, а життя безконечне.

 

Прощай, вічний трудівниче Остапе, - наш брате, друже, сусіде! Пам'ять про тебе буде жити в наших серцях! 

 

 


24 січня 2016

У Закривці зацвіла кульбаба





26 - 27 грудня, як і цілий минулий тиждень були надзвичано теплими, що не властиво цій порі. Температура в тіні сягала 12 градусів, а на сонці - 19 градусів. Зацвіли квіти кульбаби, глухої кропиви.

 

По-різному можна коментувати цю незвичну погоду наприкінці першого зимового місяця, який увесь лише умовно можна цього року зарахувати до зимового. Бо термометр лише в окремі ночі опускався до позначки 2-3 градусів морозу, решта часу минула з плюсовою температурою як вдень, так і вночі. Один раз під вечір випав невеличкий сніг, який вже наступного дня зійшов. Та люди сходяться на тому, що такий теплий початок зими - ласка Божа для українців, щоб заощаджувати на опаленні. І не лише на опаленні. Бо, як відомо, за теплої погоди набагато менше кормів потрібно для годівлі тварин, та й людям краще.

 

Суботнього дня ми одягнули ялинку на подвір'ї. Хоч і скромне вбрання, та дітям радість.

 

Сонячного недільного дня час від часу було чути постріли з мисливських рушниць, які нагадували, що сезон полювання триває.

 


 28 грудня 2015

 У Дрогобичі попрощалися з Гергієм Чупровським





Сьогодні, 23 грудня 2015 року, у Дрогобичі провели в останню дорогу прекрасного учителя, українського патріота, жертовну людину, доброго сім'яника Георгія Миколайовича Чупровського.

Гергій Миколайович відійшов у засвіти після важкої хвороби учора, 22 грудня,  на 87 році життя.

 

На похорон прийшла родина, усі хто знав і глибоко шанував цього вельмиповажного чоловіка, уродженця Тернопілля, внесок якого у інтелектуальний і патріотичний розвиток Дрогобича й України безцінний. Він своєю щоденною тихою працею у школі через своїх учнів творив українську незалежність. Нині вони достойно продовжують справу свого вчителя.

 

Через поганий стан здоров'я не змогла прибути на похорон брата його сестричка Ганна з с.Баківці. Ми зробили відеозапис проповіді священика, де устами духівника б.п. Георгій прощається і зі своє сестрою Ганною.

 

 

Відео проповіді священика можна переглянути  за адресою https://www.youtube.com/watch?v=WNIqUkICROI

 

 


 23 грудня 2015

Похорон Івана Лаби





Учора, 15 грудня, у с.Баківці Жидачівського району на Львівщині відбувся похорон Івана Лаби, який упокоївся в Бозі 13 грудня після важкої хвороби.

 

Провести в останню дорогу Івана зібралися рідні, друзі, сусіди, усі, хто знав і поважав цю добру, мудру, роботящу людину. 

 

Іван Лаба був прекрасним сім'янином, разом з дружиною Ганною народили трьох дітей. На жаль, сина Василя привезли з армії в домовині. 

 

Сьогодні плачуть осиротілі донечки, внуки. Адже втратили турботливого тата і доброго дідуся.

 

Гарний погожий день ніби підтверджує, що йде у вічність світла Людина, яка спричинилася до багатьох добрих справ для інших, для добра громади. Йде до Господа, щоб скласти звіт про прожите життя. Йде з туземного життя з надією, що зустрінеться там з батьками, своїм синочком Васильком, дідусями і бабусями.

 

Чин похорону відправив парохіяльний священик о.Андрій (Сколовський). Відтак духовний пастир виголосив промову, в якій, зокрема, сказав:

 

"Сьогодні ми хочемо творити молитву за його душу і розділити біль втрати з його рідними і близькими.

 

Напевно, найважче, що є в житті людини - це переживати втрату чоловіка, батька, дідуся, брата, завжди смерть людини - це є біль, який Господь дає нам пережити. Немає людини, яка би не прийшла до того моменту. ціле наше життя є підготовкою до життя вічного, щоб стати перед нашим Богом.

 

Слуга Божий Іван, прийнявши Святі Тайни Сповіді та Євхаристії, готувався до зустрічі з Богом. Переживав він великий біль, бо терпів хворобу. Бог дає людині пережити різного роду випробовування тільки для того, щоб вона стала ближче Нього. Сьогодні покликав слугу Божого Івана в місце, де нема ні болю, ні печалі, ні зітхань. Тому, стоячи перед цією домовиною, яка є домом для покійного з нинішнього часу - його душа перебуває близько нас і устами священика він хотів би попрощатись зі своїми рідними і близькими.

 

Прощається з дружиною Ганною, з якою прожили 42 роки - разом ділили радість і смуток, разом виховали трьох дітей. Поховали сина Василя у 1995 році. Йому був лише 21 рік. Яка це була велика втрата в цій родині, коли дитина не повернулася з війська до дому. Але сьогодні покійний буде мати можливість зустріти свою дитину.

 

Прощається слуга Божий Іван, який все своє життя працював, не покладаючи рук, дбав про свою родину, був добрим чоловіком, турботливим батьком і люблячим дідусем, - зі своїми дітьми: дочками Світланою і Олею, зятями Василем і Сергієм. Прощається з внуками Денисом, Вікторією і Артемом.

 

Прощається з братом Ярославом, племінницями Світланою і Орисею.

 

Прощається з сестрою Михайліною з далекого Сибіру, швагром Віктором, племінницею Танею і її родиною, з племінником Ігорем із Самари і його родиною.

 

Прощається з родиною Скотаренків.

 

Прощається з двоюрідними братами і сестрами Ганною з Квітневого, Ярославою з Любешки, Ганною  з Кнісела, Ганною, Іваном, Василем, Степаном зі Львова, Іваном, Богданом  з Дрогобича, Ігорем з Кривого Рогу.

 

Прощається з сватами з Ліскович і Залізного Порту, родиною Бурбели з Малих Ланок, родиною Тимків зі Стрілок, Телішевських, Корчинських з Орішковець, Поручинських з Давидова, родиною Кравців зі Львова, Давидова, родиною з Квітневого, Малдруків з Червонограда, Кравців з Білогорщі, Юрчук з Чорткова, Фенкалів з Рясного, родиною Кравців з Бандурів у далекій Америці.

 

Покійний Іван прощається зі своїми друзями, сусідами, родичами, односельчанами, усіма вами, хто сьогодні тут присутній - прийшов, щоб творити молитву.

 

Просімо всемилостивого Бога, щоб прийняв його душу, де всі святі і праведні спочивають, а ти, сира земле, прийми його струджене і зболене тіло".

 

Опісля процесія направилась до церкви Положення ризи Пресвятої Богородиці, де продовжилася відправа чину Похорону.

 

Поховали Івана Лабу на цвинтарі поруч з могилою сина Василя.

 

Завершився похорон поминками, під час яких люди помолилися за душу слуги Божого Івана, згадали світлі сторінки з його життя і заспівали "Вічная пам'ять".

 

 

Відео за посиланням    https://www.youtube.com/watch?v=jMcCiG1I2BE

 

 


16грудня 2015

Відійшов у вічність Іван Лаба - син закривчанки Ганни Лаби з дому Підвірних





У неділю, 13 грудня, ввечері у с.Баківці у віці 74 роки після важкої хвороби відійшов у вічність Іван Лаба - син Василя і Ганни Лаби (з дому Підвірних із Закривця).

 

Іван любив мамине родинне гніздо Закриваць, часто навідувався сюди. Приваблювали його грибні місця, позаяк був любителем "тихого полювання".

 

Важка недуга вкоротила вік добрій людині. Сьогодні його душа радіє, бо після завершення земної мандрівки повертається до свого Отця, де упокоєні його мама, тато, син Василь.

 

Прощай, дорогий ЗАКРИВЧАНИНЕ!

 

Нехай милосердний Господь упокоїть твою душу там, де праведні спочивають.

 

Прийміть, дорога родино, а також усі, хто знав і поважав Івана Лабу - прекрасного чоловіка, батька і дідуся, брата, друга і просто знайомого - найщиріші співчуття закривчан.

 

Похорон Івана Лаби відбудеться завтра, 15 грудня, у с.Баківцях.

 

Початок о 12 годині.

 

У скорботі

 

Закривчанська спільнота.

 


14 грудня 2015

         

У Закривці буревій надламав дерево, що загрожує його падінням на електролінію





У с.Закривець у саді буревій повалив ясень, який завис на гіллі сусіднього дерева і в будь-яку хвилину під натиском вітру може впасти і порвати електролінію чи навіть повалити стовп під №8, що б позбавило світла родини Підвірних і Тихих.

 

Про це повідомлено начальника Жидачівського РЕМу Ігоря Чорного.

 

За словами посадовця, на сьогодні, 1 грудня, у Жидачівському районі внаслідок стихії  багато пошкоджених ліній електопередач і електромонтери працюють над відновленням електроживлення.

 

"Ситуацію, що склалася у Закривці, я тримаю під контролем, і за першої можливості спеціалісти виїдуть на місце і вирішать проблему", - запевнив І.Чорний. 

 


Создан 01 дек 2015

У Жидачівському районі ще одне село отримало вуличне освітлення

На черзі - Баківці і Закривець





 

Учора, 10 листопада, у с.Квітневе Жидачівського району запрацювало вуличне освітлення.

 

Про це повідомив власкор IA ZIK з посиланням на Баковецького сільського голову Ігоря Лалака.

 

За словами посадовця, поки що освітлено центральні вулиці і деякі бічні, а також території біля пам’ятника Героям Небесної Сотні, Народного дому, крамниці.

 

«На це пішов рік», - зазначив І.Лалак. І додав: «За минулі три роки три села сільської ради з 5 отримали вуличне освітлення. Крім Квітневого – Трибоківці і Репехів. Вже готова проектна документація на ще вуличне освітлення ще у двох селах – Баківцях і Закривці. Роботи заплановано виконати у наступні роки». 

 


Обновлен 22 ноя 2015. Создан 11 ноя 2015

Баківська школа на Жидачівщині матиме котельню на дровах за 1 млн грн





Львівська обласна рада виділила 1 млн. 75 тис.грн. на реконструкцію котельні в с. Баківці Жидачівського району, яка буде працювати на дровах і обігріватиме приміщення місцевої школи, під яку пристосували колишнє колгоспне адміністративне приміщення.

 

Про це повідомив власкор IA ZIK з посиланням на Баковецького сільського голову Ігоря Лалака.

 

За словами І.Лалака,  нелегко було перебрати колишню контору у комунальну власність, виготовити правовстановлюючі документи, пройти експертизу. Довелось подолати чимало перешкод, що чинились. Але крок за кроком, не втрачаючи надії, йшли до мети. На це пішло 8 років.

 

«Нарешті усі труднощі подолано, залишилось забезпечити школу теплом і заводити дітей у світлі класи, - зазначив Ігор Лалак. – А також подякувати усім, хто долучився до реконструкції приміщення і лобіював виділення коштів на котельню. Насамперед нашому народному депутатові України Андрієві Коту, який відіграв вирішальну роль у  цьому процесі».

 

Нагадаємо, що реконструкцію котельні буде здійснено в рамках реалізації регіональної цільової економічної програми енергоефективності у Львівській обл.

 

 


Создан 05 ноя 2015

Жидачівський РЕМ оперативно усунув неполадки в трансформаторі у Закривці





Учора, 22 вересня, вранці закривчани вияявили проблеми з електроживленням, що загрожувало виходу з ладу холодильників  й інших електроприладів. 

 

На телефонний дзвінок до диспетчера Жидачівського району електричних мереж реакція була оперативною. Уже в обід із райцентру в Закривець, подолавши 50-кілометрову відстань, прибула  бригада РЕМу, яка виявила проблему в трансформаторі і її усунула. Електоживлення було відновлено у нормальному режимі.

 

Така чітка злагодження робота районної енергетичної служби радує. Закривчани висловлють щиру подяку усім, хто спричинився до оперативного усунення неполадки.

 

Дай вам, Боже, доброго здоров'я, успіхів у праці, родинного благополуччя!

 

Іван ТИХИЙ.

 


 23 вересня 2015

Зруйновану паводками дорогу Трибоківці – Закривець відремонтують





На Жидачівщині районну дорогу Трибоківці – Закривець, довжиною 6 км., яку зруйнували цьогорічні паводки, відремонтують до Дня незалежності.

Про це повідомив  Баковецький сільський голова Ігор Лалак.

За словами посадовця, з цією роботою успішно впорається грейдер, оскільки дорога гравійна.

«Ми вже оплатили роботу, - каже І. Лалак.- Чекаємо дощу, щоб зволожив дорогу, що дасть змогу якісніше виконати ремонтні роботи».

Також буде здійснено протипаводкові заходи, що запобігатиме швидкому вимиванню гравію, - зазначив сільський голова.

 


 11 серпня 2015

Сьогодні у Закривці престольний празник





Сьогодні, 7 липня, у Закривці престольний празник.

 

У каплиці Різдва Івана Хрестителя чисельно зібралися як закривчани, так і гості з Трибоковець, Квітневого, Грабського й інших населених пунктів. Парохіяльний свяшеник о.Анатолій у співслужінні з дяком Ганною Палажій відправив утреню і Службу Божу, освятив воду і окропив нею усіх вірних. У проповіді священик акцентував увагу на прикладі Івана Хрестителя, який для усіх нас є взірцем служіння правді.

 

Завершилося  Богослужіння мируванням і спільною фотографією на пам'ять, до якої, на жаль, стали далеко не усі присутні на відправі.

 

Інформацію будемо поступово доповнювати фото і відеоматеріалами.

 

Завтра, 8 липня, о 9.00 у каплиці відбудеться попразент - відправа за померлих.

 

Довідка ЗіЗ:

 

Попразент – так у нас на Галичині називався наступний день після парафіяльного відпусту (храмового празника). На сам відпуст молилися за здоров’я і Боже благословення для парафіяльної спільноти, а другого дня молилися за душі всіх почивших на цій парафії.

 


 07 липня 2015

Перемога в конкурсі «Екологічно чистий населений пункт»

Баковецька сільська рада Жидачівського району здобула перемогу в обласному конкурсі «Екологічно чистий населений пункт».

Про це повідомив  Баковецький сільський голова Ігор Лалак.

«Це – висока оцінка старань усієї територіальної громади – сіл Баківці, Закривець, Квітневе, Репехів, Трибоківці за 9 років моєї каденції, - каже І.Лалак. – Спільними зусиллями ми провели десятки толок з озеленення населених пунктів, створили Берег нарцисів, посадили парки, алеї, забезпечили дотримання вимог чинного екологічного законодавства». Та, за словами очільника громади, попереду ще дуже багато роботи. Йдеться про організацію збору і вивезення твердих побутових відходів, паспортизація джерел тощо.

«Тому кошти з обласного бюджету, як переможцям, на проведення робіт із поліпшення благоустрою населених пунктів і покращення екологічного стану довкілля дня нас будуть дуже хорошою підмогою у реалізації наших заходів, - зазначив Ігор Лалак. – Ми їх ефективно використаємо». Нагадаємо, конкурсна комісія щорічного обласного конкурсу «Екологічно чистий населений пункт» визначила 25 переможців серед місцевих рад, які отримають з обласного бюджету кошти на проведення робіт із поліпшення благоустрою населених пунктів і покращення екологічного стану довкілля.

 


24 червня 2015

На Жидачівщині попрощалися з відомим педагогом, депутатом райради чотирьох скликань закривчанином Ігорем Щербатим





Передчасно, у розквіті сил і задумів, відійшов у вічність закривчанин депутат районної ради чотирьох демократичних скликань, директор Дев’ятниківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Ігор Щербатий.

 

Ігор Щербатий ввійде в історію краю створенням у школі унікального історико-краєзнавчого музею, в якому всебічно висвітлено 600-літню історію населеного пункту – одного з найдавніших поселень Жидачівщини, з яким пов’язані життя і діяльність багатьох відомих постатей. Зокрема, юнацькі роки тут провів Митрополит Андрей Шептицький. У дев’ятниківській школі учителював член ОУН, магістр права, в. о. головного референта СБ при проводі ОУН-УПА, полковник Ярослав Дякон. За ініціативою директора, на подвір’ї школи встановлено пам'ятник патріоту, школі присвоєно його ім’я.

 

Поховали Ігоря Щербатого в Трибоківцях.

 

Вічна пам'ять про Ігоря Щербатого - добру, мудру, жертовну людину, українського патріота назавжди залишиться у серцях тих, хто знав його.

 

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного.

 


 28 березня 2015

Жидачівський відділ РАЦС – установа, у якій струменить доброта і життєдайна енергія





20 березня побував у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби  Жидачівського районного управління юстиції Львівської області, цікавився деякими записами у давніх метричних книгах, що стосуються родини.

 

Вже з перших хвилин перебування у цій установі був приємно вражений спокійною доброзичливою атмосферою, яка там панувала, уважним ставленням до людей, котрі у різних справах відвідували відділ РАЦС.

 

Мене також уважно вислухали, відшукали Метричну книгу сторічної давності, зробили копії записів, що стосувалися мого батька. На жаль, щодо мами не вдалося знайти Метричної книги, але спеціаліст, яка цим займалася, дуже старалася.

 

Десь з годину я перебував у відділі РАЦС. І за цей час не лише отримав необхідну копію, а й підзарядився добротою, яка струменіла від привітних, доброзичливих людей, котрі тут працюють і гідно виконують обов’язки державних службовців. А очолює цей прекрасний колектив пані Лариса Червона  -  талановитий менеджер і людина великого серця.

 

Повертався з відділу РАЦС щасливим і окриленим.

 

Усім раджу звертатись у цю установу, щоб не лише вирішити свої справи, а й  надихнутись світлою життєдайною енергією, яка там панує.

 

Дай Вам, Боже, шановні працівники відділу РАЦС у м.Жидачеві, доброго здоров’я, наснаги для служіння українцям!

 

Іван ТИХИЙ.

 


22 березня 2015


У Закривці хочуть, щоб новий голова Жидачівської РДА допоміг налагодити автобусне сполучення





Учора, 24 лютого, у Жидачеві на Дні влади Баковецький сільський голова Ігор Лалак на вимогу мешканців с.Закривець порушив питання щодо налагодження автобусного сполучення з цим селом, яке залишається єдиним населеним пунктом на території сільської ради, до якого не ходить маршрутка.

 

Однак новопризначеному президентському намісникові Олександрові Пітулі чомусь здалися непереконливими аргументи щодо необхідності автобусного сполучення Закривця із містом. А йшлося про те, що щодня 5 кілометрову відстань змушені долати пішки п'ятеро малих школярів, що людям необхідно доїхати на роботу і повернутися додому, їздити у справах, провідувати рідних та ін.

 

«Прикро було почути від війта про те, що його доповідь з цього питання не знайшла розуміння в районного керівництва, - каже закривчанин Володимир Кудельський.- А яких ще аргументів потрібно?».

 

«Прикро, що влада не має нас за людей, - каже старійшина Закривця Степан Підвірний. – Попередній районний очільник пан Мирон Кузишин, побувавши на місці, бачив нашу біду і пообіцяв нам допомогти. Згодом повідомив день і час, коли має прибути автобус. Ми його чекали усім селом як великого свята, однак нас обдурили. А потім ще посміли доповісти голові РДА, що автобус приїжджав кілька разів і ніби то не  було жодної душі. А варто було запитати перевізника чи водія, де цей Закривець. І брехня відразу б вилізла, бо він би нічого не зміг сказати».

 

У закривчан складається враження, що влада замість того, щоб подумати над тим, як їм допомогти полегшити життя з допомогою автобуса, шукає надумані приводи,  щоб відмовити.

 

Та, незважаючи на це, люди не втрачають надії, що їх врешті-решт почують - як не в Жидачеві, то у Львові - і допоможуть.

 


Создан 25 фев 2015

ZIK про закривецьку проблему





У селі Закривець на Жидачівщині вже місяць чекають анонсованого районною владою автобуса

 

Минув місяць з того часу, як Жидачівська районна влада анонсувала приїзд до с. Закривець автобуса, що мало покласти початок транспортному сполученню цього невеличкого населеного пункту із Львовом. На жаль, люди досі ходять пішки.

 

Про це повідомив кореспондент IA ZIK.

 

Про перший приїзд до Закривця автобуса сповістив голова райдержадміністрації Мирон Кузишин, до якого під час робочого візиту до села люди звертались за допомогою і назвав конкретно день і час – 3 листопада, 11 год. Люди вийшли зустрічати, бо для них це мала бути справді історична подія, адже до села ніколи не заїжджав автобус.

 

Та автобус не приїхав ні в цей, ні в наступні дні, хоч районна влада каже, що ніби, за словами перевізника, автобус 4 дні їздив, але нікого не було, і перестав.

 

«Та це неправда, – каже мешканка Закривця Марія Підвірна. – Мій чоловік Степан чекав цю маршрутку разом з іншими селянами ще тоді, коли вона мала приїхати вперше – 3 листопада. Однак її не було! Не було і в наступні дні, наші люди й далі йдуть пішки до сусідніх сіл, щоб там сісти в автобус і доїхати до райцентру чи до Львова. Автобус, як і раніше, доїжджає тільки до села Трибоківці, а звідти ж лише три кілометри до Закривця».

 

Та люди не втрачають віри, сподіваються, що транспортне сполучення з обласним центром буде налагоджено, що зробить село перспективним і люди охоче селитимуться у Закривці і розбудовуватимуть його.

 

Нагадаємо, що с. Закривець розташоване за 45 км від Львова у мальовничій екологічно чистій гористій місцевості, оточеній лісом. Недоторкана природа, цілюща джерельна вода, річка Любешка, родючі поля, природні копалини глини, піску, вапняку є доброю передумовою для його успішного розвитку.

 


Создан 06 дек 2014

 Квітневому (Жабокруках) відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні





Ігор Лалак, сільський голова:

 

«Колесо історії України розкрутилося, але, на жаль, воно змащене кров’ю героїв…»

 

Уже минув рік з того часу, коли на Майдані відбулися криваві події. Та вже ніколи не вдасться забути ті жахливі часи, безсонні ночі, лютий холод, вибухи гранат, десятки поранених та загиблих, жах, коли горів Будинок профспілок. Тоді ніхто з нас не міг припустити, що досі будуть помирати люди за нашу свободу й гідність.

 

З того часу, як і багато десятків, сотень патріотів, громада Баковецької сільської ради  внесла свою часточку вкладу у допомогу для забезпечення перемоги. Одними із перших в районі у грудні минулого року вони розпочали збирати кошти, речі, продукти для підтримки учасників Майдану, а потім, разом із  громадами району,  і для учасників АТО. А вже впродовж року семеро  синів  громади були мобілізовані. Троє з них вже у зоні АТО, це - Зеновій Дейнега, Андрій Козяр, Орест Мацкула. Четверо проходять курс навчання: Богдан Фостик, Ростислав Шлиян, Андрій Фостик, Андрій Левик.

 

Ще одним кроком стало вшанування пам’яті про сучасних Героїв України. Коли навесні стенди пам’яті із зображенням Героїв Небесної Сотні вже не поміщали імен всіх загиблих, сільський голова Ігор Лалак запропонував встановити знак, який був би  пам’яттю, нагадуванням про трагічні події та служив би місцем молитви, покладання квітів.

 

Йдеться не лише про вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної Сотні, а й усіх загиблих, постраждалих і зниклих безвісти під час протистоянь кінця 2013–2014 років і тих, хто загинув на Сході України.

 

Камінь, вагою 4 тонни, до с.Квітневого для пам’ятного знаку привезли з Карпат. На гранітній дошці викарбували слова: «В пам’ять про Небесну Сотню та Героїв, які загинули, захищаючи цілісність та суверенність України». Напис обрамлений двома прапорами. Посередині -  бронзовий хрест. «Ідею про барельєфи маленьких ангелів , бруківку та туї навколо знаку ще не встигли втілити, забракло коштів», - ніби виправдовується сільський голова.

 

У час, коли Україна відзначає річницю революції Гідності і Свободи, 30 листопада відбулося освячення пам’ятного знаку. Панахиду відправив о. Анатолій Доманський, який звернувся до присутніх із словами заклику: «збудувати  памятник у своєму серці, як пам'ять про безсмертний подвиг захисників України. Щоразу проходячи повз і вдивляючись у цей пам’ятний знак, ми повинні відчувати особисту відповідальність перед героями за побудову нової України, яка найперше починається із кожного з нас».

 

Сільський голова, підтримуючи проповідь о. Анатолія, зазначив, що: «Колесо історії України закрутилося, але, на жаль, воно змащене кров’ю героїв, і ми досі виборюємо право, щоб стати європейською державою. І якщо кожен хоч щось зробить для України – Україна зміниться. А цей памятний знак – це німе нагадування нам всім про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою». Посадовець закликав всіх відчути, що війна йде не на сході, а війна йде в Україні, і якщо ми не зупинимо її на сході, то вона прийде і в Київ, і дійде до Львова. Ще зазначив, що у вогні Майдану, у вогні   «антитерористичної операції» народжується нова, краща Україна. І саме такі німі символи пам’яті, встановлені у людних місцях біля дороги, можуть стати прискорювачами національного одужання людини та й держави в цілому.

 

Це вже другий пам’ятний знак, встановлений на території сільської ради. До Дня Незалежності такий символ пам’яті і боротьбі за свободу було освячено у Баківцях.  

 

До організації та встановлення цього знаку долучилося немало небайдужих. Сільський голова висловив вдячність за допомогу Федору Наумцю (уродженцю з с.Репехів), Ростиславу Михайлюку (ТзОВ «Вінал –Агро»), відзначив багатьох чоловіків з Квітневого, які підтримали його ініціативу та взяли активну участь у підготовці основи для пам’ятки. Серед них - Степан Кусий, Віктор Шлиян, Михайло Крупка, Олег Бедик та інші. Над оздобленням працювали Іван Малькут, Павло Липовий, Іван Палій. Не були осторонь і працівники сільської ради Люба Дейнега, Галина Деляновська.

 

Організації заходу громада завдячує сільським депутатам Надії Кулинич та Олені Кусій, зав. бібліотечної філії Ользі Коровець та Зоряні Підвірній. Директор Народного дому Ростислав Шлиян - мобілізований, то ж його обов’язки взяла на себе його сестра Юлія Шлиян.

 

Долучились і вчителі школи. Ольга Горін підготувала виступ учнів Юлії Гирич, Андріани Шлиян, Юлії Макарик,Тетяни Горін та Юлії Козяр. Особливу ауру заходу-реквієму надав виступ хору сільської ради «Барвінок».

 

Напередодні  у місцевій школі також було проведено дійство, присвячене річниці Майдану. Діти повинні знати і шанувати своїх Героїв, переконані вчителі Ольга Фостик, Ольга Горін, Зоряна Лаба та директор Надія Яремович. Сільський голова подякував вчителям за патріотичну –виховну роботу.

 

Ольга Баран.

 

Від редакції "ЗіЗ": Зауважимо, що це перші на Жидачівщині, а, можливо, й у регіоні,  два пам'ятники Героям Небесної Сотні, споруджені в сільській місцевості, що свічить про те, що патріотична територіальна громада, очолювана Ігорем Лалаком, завдяки його ініціативі та організаторському таланту, йде попереду у важливій справі увіковічнення пам'яті тих, хто не пошкодував життя для визволення України від московського окупанта. 

 


Обновлен 04 дек 2014. Создан 03 дек 2014

Хто знає у якому році розпочали і закінчили будувати дорогу до Закривця?





Шановні закривчани!

 

Здається, що недавно була збудована дорога з Трибоковець до Закривця, але сьогодні не можу пригадати, коли її розпочали будувати і коли закінчили.

 

Може хтось пам'ятає, то напишіть в коментарі, або зателефонуйте мені за номером: 068-429-48-28.

 

З повагою,

Іван ТИХИЙ.

 


Создан 25 ноя 2014

Сьогодні, 25 листопада, Закривець знову в полі зору "Експресу"





Маршрутка-привид

 

Попри обіцянки влади, маршрутка до села Закривець, що в Жидачівському районі, досі не

їздить

 

    Керівництво РДА назвало жителям день, коли врешті, уперше за час існування села, туди приїде автобус. І точний час вказали—11.00.

 

    Селяни вийшли зустрічати омріяну маршрутку. Та вона не приїхала.

 

    "Мій чоловік Степан чекав цю маршрутку разом з іншими селянами ще тоді, коли вона мала приїхати вперше, тобто 3 листопада. Однак її не було! — каже жителька Закривця Марія Підвірна. — Сьогодні уже 24-те, а наші люди й далі ходять пішки до сусідніх сіл, щоб доїхати у райцентр чи до Львова. Автобус, як і раніше, доїжджає тільки до села Трибоківці, а звідти ж лише три кілометри до Закривця".

   

"Ми говорили з перевізником, який працює на маршруті Львів — Баківці, — каже Василь Татарин, перший заступник голови РДА. — І він згодився заїжджати в Закривець. Маршрутка до села приїжджала. Однак перевізник розповідав, що не було жодної людини, яка б хотіла нею скористатись. І він перестав туди їздити..."

 

    Недаремно цю маршрутку уже називають привидом. Бо ж як автобусу вдалось непомітно проїхати повз пасажирів, які на нього чекали, годі зрозуміти...

 

    Юлія КУРІЙ

 

Газета "Експрес", 25 листопада 2014 р.

 


Создан 25 ноя 2014

Кажуть, що ми допросилися автобуса, а його як не було, так і нема





Знайомимось із свіжим числом нашого районного часопису "Новий час" і надибаємо на таку замітку:

 

У Закривці допросилися маршрутки. Чи допросяться у Рогізно?

 

ПОНЕДІЛОК, 10 ЛИСТОПАДА 2014, 16:51

Більш трьох років найменше село району Закривець, що входить до Баковецької сільської ради, нарешті з’єднали з обласним центром. Тепер раз у день із Закривця курсуватиме автобус. Досі жителі хутора роками ходили пішки до Трибоківців, а там вже сідали на маршрутку.

 

У Закривці проживає 23 особи, з яких п’ятеро дітей шкільного віку. Тепер щодня об 11 год. з хутора відправлятиметься автобус, і діти не ходитимуть пішки до школи, а люди на роботу.

Якщо від Закривця до райцентру більше 40 км, то від Рогізна до Жидачева й десятка не буде, а жителів більше 700 осіб. Хоч до райцентру рукою подати, але добратися до нього дуже проблематично.

 

Поки люди не добилися того, щоб до села заїжджала маршрутка одного з перевізників, їх виручав ще робочий автобус ПАТ «ЖЦПК». Після призупинення діяльності комбінату цей автобус перестав курсувати, і, як на зло, жителів Рогізна відмовився обслуговувати й перевізник. Більше місяця люди добираються до Жидачева пішки, велосипедами, попутними машинами, таксі. Більшість селян працює у райцентрі, діти відвідують Жидачівську музичну школу. «Боляче дивитись, як діточки пішки, полями йдуть до Загурщини, щоб там сісти на якийсь транспорт і потрапити до Жидачева, а ще треба якось додому повернутися», - бідкаються рогозяни.

 

Людям уривається терпець, тим паче, що селяни зорганізувалися й разом з агрофірмою полатали дорогу між Жидачевом та Рогізно, а також частково від Рогізна до Бережниці. А тепер ось маєш, залишили їх без транспортного сполучення.

 

У Жидачівській райдержадміністрації кажуть, що до села за весь час так і не спромоглися відкрити маршрут, а всі перевізники, які до цього туди заїжджали, робили це на чесне слово.

«Жителі села кожного дня телефонують до мене з цією проблемою, заходять. Ми зі свого боку робимо все можливо, щоб вирішити проблему. Проте на це треба трохи часу. Ми мали розмову з усіма нашими перевізниками. Розглядаються два варіанти, але обіцяти, що до Рогізна завтра поїде маршрутка, я не можу», - зазначає перший заступник голови Жидачівської РДА Василь Татарин.

 

Все ж чиновник пообіцяв, що найближчим часом проблему буде вирішено й до Рогізна їздитиме маршрутка.

Оксана ФРАНКІВ.

 

Як бачимо, на папері автобус їздить, а насправді його  як не було, так і нема. Але закривчани все ще надіються і чекають. А може нарешті приїде.

 


Создан 13 ноя 2014

Сьогодні водій автобуса "Львів - Баківці" відмовився їхати у Закривець





Сьогодні, 8 листопада, їхала зі Львова автобусом "Львів-Баківці", що відправляється від АС - 5 о 9.35. Це рейс, під час якого маршрутка мала б заїжджати у с.Закривець.

Я нагадала про це водієві (за кермом був сам перевізник), але він категорично відмовився. Сказав, що відмовляється їздити до Закривця.

Ось така  історія.  Хтось може сказати, що не їде, бо ніби то нема пасажирів. Та й де візьмуться пасажири, коли автобус не ходить. Якби пішов день-другий, люди знали б, що буде автобус, то вже чекали б його і їздили.  

 

Галина ПІДВІРНА.

 

Нагадаємо, що анонсований на 3 листопада, 11.00 приїзд автобуса "Львів-Баківці" до Закривця не відбувся. Не було його і в інші дні. 

 


Создан 08 ноя 2014

\Автобус до Закривця не приїхав





Сьогодні, 3 листопада, об 11.00, як було сказано, у Закривці чекали автобуса "Львів-Баківці".

 

Люди зібрались їхати до Львова. Та марно. Автобус не приїхав. Як кажуть, підманула-підвела. Якось недобре вийшло. Буде їздити автобус чи не буде - невідомо.

 

Ми повідомили про це голову Жидачівської райдержадміністрації Мирона Кузишина на його сторінці у Фейсбуці і чекаємо від нього відповіді. Сподіваємось, що вона буде позитивною.

 


Создан 03 ноя 2014

Про Закривець знову написала газета "Експрес"





6 листопада про Закривець знову написала газета "Експрес". У публікації йдеться про те, що до найменшого населеного пункту Львівщини нарешті почав курсувати транспорт. З посиланням на секретаря Баковецької сільської ради Марію Кіндзер повідомляється, що ніби то проблему автобуса до Закривця вирішено. 

 

Та, на жаль, у сповіщений головою Жидачівської РДА Мироном Кузишиним термін - 3 листопада, 11 год і 20 год до Закривця автобус не прибув. З усього видно, що перевізник ігнорує вказівки влади. А може це "панські жарти" із закривчанами. Прикро.  

 


Создан 07 ноя 2014

Закривець в очікуванні автобусного сполучення





У Закривці в очікуванні маршрутного автобуса "Львів - Баківці". Для села, до якого ніколи не заїжджала маршрутка, це дуже поважна подія, яка відкриває перед ним нові горизонти.

 

Як не пригадати з чого усе починалося. З ініціативи Баковецького сільського голови Ігоря Лалака щодо проведення Дня Закривця. Перший раз - 1 серпня 2010 року. Це було справжнє свято талантів - добре організоване, задушевне, щире, сповнене креативних цікавинок. У цей день кожен якось особливо відчув свою відповідальність за село, його майбутнє. Тоді ж планами щодо Закривця поділився Баковецький сільський голова Ігор Лалак. "Найперше маємо подбати про святиню - духовний центр села, - сказав тоді посадовець. - Відтак і про створення кращих умов для закривчан. Знаю, що вам потрібно автобусне сполучення, бо це те, що дасть змогу поїхати до міста, дітям - до школи, дітям, які роз'їхались, провідати батьків, дідусів і навпаки - батькам, дідусям - відвідати дітей та онуків...".

 

З того часу й почалася цілеспрямована робота сільського голови, спрямована на відродження села. Завдяки його умінню згуртувати і запалити духовною ідеєю громаду, повсякденній особистій активній участі у короткий термін було побудовано каплицю Різдва Івана Хрестителя, яка стала духовним оберегом Закривця. Сюди на відправу радо поспішають християни. Їх велика чисельність завжди приємно вражає о.Анатолія Доманського. "Вас стільки прийшло, як сьогодні було прихожан у церкві великого села", -зауважив якось адміністратор парафії.

 

Горнуться люди до Божого Дому, бо тут їм добре молитися. Осяяні Духом Божої Благодаті, вони відчувають, як у них тут сила вливається, росте бажання творити добро.

 

Наполегливо в усі ці роки "пробивав" сільський голова автобус до Закривця. Скільки зустрічей і розмов проведено - як з перевізниками так і з посадовцями різного рівня, на скількох районних нарадах він це питання порушував. Та не допомагало. Недавно трапилась нагода і він запросив відвідати Закривець голову Жидачівської райдержадміністрації Мирона Кузишина, який, вислухавши інформацію про проблеми маленького села з вуст його мешканців, серед яких на чільне місце люди поставили автобусне сполучення, сказав, що вивчить це питання і про результат повідомить. Це було 7 жовтня. І ось 31 жовтня повідомлення - у понеділок, 3 листопада, об 11 та о 20 год. у Закривці буде автобус.

 

І хоч сьогодні лише 1 листопада, вже бачимо, що справа зрушилася з місця. Добре зрушилася. Надіємось, що з 3 листопада Закривець справді матиме стабільне автобусне сполучення.

 

Віримо, що купно - і влада, і селяни - з дня у день розв'язуватимуть назрілі перед Закривцем проблеми і вестимуть його до процвітання.  Що недалеко цей день, коли про Закривець заговорять як про перспективне село з великими рекреаційними можливостями.

 


Обновлен 02 ноя 2014. Создан 01 ноя 2014

 

З 3 листопада до Закривця піде автобус

РАДІСНА НОВИНА





  • Сьогодні, 31 жовтня, голова Жидачівської райдержадміністрації Мирон Кузишин надіслав на електроннну пошту у Фейсбуці закривчанину Іванові Тихому наступне повідомлення:

 

  • 14:13

Мирон Кузишин

 

пане Іван. хочу Вас повідомити що у понеділок 03.11.14 о 11.00 та о 20.00 у Закривцях буде маршрутка Львів-Баківці.

А ось наша відповідь районному високопосадовцю:

 

 

  • Сьогодні
  • 19:37

Іван Тихий

 

Дуже дякуємо за Вашу турботу, високодостойний пане Мироне. Ми шоковані Вашим успіхом у турботі про нас, закривчан. Сьогодні ми це обговорили у своїй невеличкій громаді - усі дуже раді і щиро Вам вдячні. Але люди просять врахувати наступне. Дня нас дуже важливо, щоб маршруткою могли насамперед їздити діти до школи. Тому ми б хотіли, щоб сюди вона заїжджала вранці о 8 год. з хвилинами (тобто ранковий маршрут) і приблизно о 16 годині, коли діти повертаються зі школи. А дорослі уже б пристосувалися до дітей і також їздили вирішувати справи. Будь ласка, врахуйте цей нюанс, бо це дуже важливо.

 

Цього ж дня відреагувала на цю подію Західна інформаційна агенція (ZIK).

 

Найменше село Львівщини матиме автобусне сполучення, – голова Жидачівської РДА

 

Сьогодні, 31 жовтня, до найменшого на Львівщині села Закривець надійшла приємна звістка від голови Жидачівської райдержадміністрації Мирона Кузишина.

 

Посадовець повідомив, що з понеділка, 3 листопада, до села ходитиме маршрутка. Тепер його мешканці зможуть без проблем діставатися до Львова, інших населених пунктів.

Про це повідомив кореспондент IA ZIK.

 

Це, безперечно, значна подія для нашого невеличкого села, яке відкриває перед ним нові перспективи, – сказав у коментарі IA ZIK один з найстаріших мешканців Степан Підвірний. – Адже досі про автобусне сполучення ми лише мріяли. Але треба, щоб влада разом з перевізником дещо відкорегували запропонований графік.

 

Люди просять врахувати наступне. Для нас дуже важливо, щоб маршруткою могли насамперед їздити діти до школи. Тому ми б хотіли, щоб сюди вона заїжджала вранці о 8 год. і приблизно о 16 годині, коли діти повертаються зі школи. А дорослі уже б пристосувалися до дітей і також їздили вирішувати справи». 

 


Обновлен 03 ноя 2014. Создан 31 окт 2014



 https://i.io.ua/img/pic_chat.png

Комментарии       

Всего 3, последний 6 лет назад

Ігор Лалак 31 окт 2014

ответить

Звістка, звичайно, приємна. Але чомусь в обговоренні змін до маршруту та графіком доїзду до с.Закривець не врахували думку громадськості. Принаймні через місцеву владу, яка давно порушувала це питання. Відкрито заявляю, що у мене складається враження, що умисно визначено такий графік, в години котрого місцеві жителі не скористаються з цього. Думаю, що першочергово потрібно врахувати час доїзду дітей у школу і назад, що на руку працюючому населенню. А то виходить ні для дітей , ні для дорослих. Згодом почуємо; -" Нема людей! Нам не вигідно!" А де і коли була нарада ?

   

zakryvec 01 ноя 2014

ответить

Ви маєте рацію, пане Ігорю, і Ваші зауваження є справедливими. Також розділяю Ваші застереження. Та хочеться вірити, що у кінцевому результаті усе вийде на добре. Щодо зусиль місцевої влади, тобто Баківського сільського голови Ігоря Лалака, щодо того, щоб до Закривця їздив автобус, в селі знають і цінять. Про це неодноразово розповідалось на сайті "Закривець і закривчани". Йшлося про цю проблему і на початку цього року: http://zakryvec.io.ua/s625932/zakrivec_-_dine
_selo_na_lvivshchini_bez_avtobusnogo_spoluche
nnya
і сьогодні, 1 листопада: http://zakryvec.io.ua/s914428/zakrivec_v_ochi
kuvanni_avtobusnogo_spoluchennya


Головне - кінцевий результат, тобто, щоб Закривець отримав стабільне автобусне сполучення у потрібний для людей час.

Ігор Лалак 31 окт 2014

ответить

Звістка, звичайно, приємна. Але чомусь в обговоренні змін до маршруту та графіка доїзду- від їзду до с.Закривець не врахували думку громадськості. Принаймні через місцеву владу, яка давно порушувала це питання. Відкрито заявляю, що у мене складається враження про умисно визначено такий графік, в години котрого місцеві жителі не скористаються з цього. Думаю, першочергово потрібно врахувати час доїзду дітей у школу і назад(8.00-16.00), що на руку і працюючому населенню. А то виходить: ні для дітей , ні для дорослих. Згодом почуємо: -" Нема людей! Нам не вигідно!" До речі, а де і коли була нарада ?

 

Нашим народним депутатом у ВРУ буде Андрій Кіт





За попередніми підрахунками голосів станом на 16.00 27 жовтня у Стрийському виборчому окрузі № 126, до складу якого входить наш Закривець, лідирує нам добре знаний Андрій Кіт, висунутий Блоком Петра Порошенка. Він значно випереджає свого найближчого конкурента самовисуванця Андрія Гергета.

 

За даними ЦВК, вже опрацьовано більше половини електронних протоколів.

 

Надіємось, що  розрив збережеться і А. Кіт, за якого дружно проголосувало не лише наше село, а й уся Баковецька територіальна громада, до якої воно входить, здобуде заслужену перемогу.

 

PS. Як повідомив Баковецький сільський голова Ігор Лалак, сьогодні, 28 жовтня, на 3.00 стало відомо, що переможцем перегонів став Андрій Кіт.

 

Вітаємо пана Андрія з виявленням йому високого довіря і сподіваємося, що з допомогою нового народного депутата України Закривець  нарешті отримає автобусне сполучення.

 

Хай Господь Бог допомагає Вам, пане Андрію, у благородній праці для людей! Міцного Вам здоров'я і великого особистого щастя!

 

 


 28 жовтня 2014


 

Померла Стефанія Пахолок

Сумна новина





Сьогодні, 14 жовтня, вранці у віці 74 роки упокоїлася в Бозі славна закривчанка Стефанія Пахолок.

 

Це була надзвичано добра, щедра, діяльна людина, вірна покійному чоловікові Василеві дружина, добра мама  синові і трьом донькам, любима бабуся, до якої завжди горнулися внуки.

 

Пані Стефанія все своє життя присвятила служінню Богові,своїй родині, громаді, Україні, за що ми їй дуже вдячні.

 

 

Осиротіла родина - діти, внуки; осиротів Закривець. Нам її невистачатиме завжди.

 

Віримо, що Господь Бог прийме душу блаженної пам'яті Стефанії у свої обійми і поселить її там, де праведні спочивають!

 

Пам'ять про Стефанію Пахолок вічно житиме у серцях закривчан і усіх, хто її знав.

 

 

 

 

 

 

 

 


14 жовтня 2014

Всеукраїнська газета "Рідне село Україна" про Закривець





Маленьке, але завзяте

 

Цивілізація на краю цивілізації

 

Закривець – єдине на Львівщині село, куди не ходить автобус. Там миють волосся курячими яйцями, мріють про магазин, проте створили власний сайт

 

Дрібне від витоків

 

Великої громади у Закривці не було ніколи: найбільше жителів – близько сотні людей – мешкало у 40-50-х роках минулого століття. Заснували село сто років тому Максим Підвірний (дідусь нашого співрозмовника Івана Тихого) й Олекса Комар. Вони вдвох розкорчовували ліс навкруги, створили тут родини. Ще раніше, в татаро-монгольські часи, на місці нинішнього Закривця діяв монастир. Селяни неодноразово знаходили в себе на городах предмети побуту давньої доби. Чому ними досі не зацікавились археологи – невідомо.

 

Свято Закривця відбулося один раз, у 2012 році, а спогади хвилюють і досі Це унікальне місце: лише 30 жителів, немає транспортного сполучення, школи, медпункту, пошти. У магазин селяни ходять пішки до сусідніх Трибоківців за три кілометри, інколи кілька разів на день. На щастя, більшість продуктів харчування люди виробляють самотужки. Ще й жартують: мовляв, здоровіші будемо!

 

- У нас усе своє: хліб, м’ясо, овочі, фрукти, молочні продукти, – розповідає місцевий житель Іван Тихий. – Це краще, ніж їсти покупну картоплю та думати, чи не помилився виробник із кількістю добрив під час вирощування. Власне кажучи, ми з дружиною переїхали сюди на пенсії саме заради здорової їжі, щоб дітей та онуків годувати. Хоча магазину  все одно бракує. Нам би хоч раз на тиждень якусь автолавку, – і всі були б на сьомому небі від щастя!

 

«Бузькове» мило

 

Побут у Закривці схожий на прадідівський: тут досі миють волосся курячими яйцями, а посуд – гірчицею. Замість мила використовують так звану «бузькову траву», яка добре милиться і чудово пахне. Дезодоранти – теж трав’яні. І дешево, і корисно, і купувати ніде не треба, що найбільш актуально.

 

– Ви не думайте, що ми тутзовсім відстали від життя, –

усміхається Іван Тихий. – Є мобільний зв’язок, інтернет. Навіть персональний сайт села, який я створив кілька років тому!

Правда чи ні – але подейкують, що саме цей аматорський сайт врятував село від знищення. Голова Баковецької сільради (куди входить і Закривець) Ігор Лалак дуже здивувався, що на його території лиш у найменшої громади є сторінка в інтернеті, й вирішив село залишити. Хоча вже йшлося про його ліквідацію. Після цього сільрада допомогла побудувати у Закривці церкву та влаштувала День села.

 

Це свято відбулося лише один раз, у 2012 році, але люди й досі згадують його зі сльозами радості – настільки мало в їхньому житті подібних подій.

 

Два коні і три автівки

 

Головна проблема Закривця – відсутність транспорту. Незважаючи на обіцянки влади, жоден перевізник не  виявив бажання працювати на цьому неприбутковому маршруті. Адже пасажирів можна перелічити на пальцях. Проте селяни не втрачають надії:

– Можна було б домовлятися з водієм і дзвонити йому, тільки коли треба їхати, – пропонує наш співрозмовник. – Ми– люди дисципліновані, нікого не підведемо! Крім того, двадцятьом жителям з найближчих хуторів Разова Долина, Перековки, Грабське теж конче потрібен автобус.

 

На все село – лише п’ять щасливчиків, що мають транспорт – автомобілі та коней; вони час від часу й виручають сусідів. Хоча це незручно, бо село розкинуте по великій території,

між хатами чимала відстань.

 

Половина жителів працюють Львові, до якого 40 км. І знаєте, як вони дістаються до роботи? Спочатку 40 хвилин пішки до Трибоківців, потім годину на місцевому автобусі. Решта закривчан сидять удома: вирощують корів, свиней, гусей, індиків. Деякі возять молочну продукцію на ринок.

 

Від 6 до 93 років

 

Дивно, але населення маленького, Богом забутого села не обмежується пенсіонерами: тут є три молоді родини, п’ятеро школярів. Найменша Юстинка щойно стала першокласницею.

А старша – 93-річна Пелагея Кіндзер. Вона хоч і живе через річку Любешку на хуторі Грабське, але всі її вважають «своєю». Старенька досі порається по господарству, обробляє

чималий город. У цій місцевоті довгожителі не виняток, а, скоріше, норма. Говорять, «винувата» тутешня цілюща вода, яка багатьох вилікувала від шлункових та інших хвороб.

 

Є у закривчан мрія: щоб хтось багатий закохався в чудову природу та заснував тут туристичний бізнес – базу відпочинку чи санаторій. Місце справді хороше для «зеленого туризму»: є ліс, річка, краєвиди, чисте повітря. Наразі є три готових будинки, що продаються, і повно ділянок для забудови.

 

Наталія Федорова

 

Газета "Рідне село", 8 жовтня 2014 р. № 19 (068)

 

 http://www.ridneselo.com/sites/default/files/19-ridneselo-2014-10-01.pdf

 

Мешканці найменшого на Львівщині села щиро вдячні пані Наталії і усьому колективу редакції газети "Рідне село" за увагу до Закривця, його популяризацію у всеукраїнському часописі.

 

Дай Вам Боже здоров'я і нових творчих злетів!

 

 


Обновлен 02 ноя 2014. Создан 13 окт 2014

Сайт Жидачівської РДА про візит М.Кузишина до Баковецької територіальної громади





ГОЛОВА ЖИДАЧІВСЬКОЇ РДА РОЗГЛЯНУВ МОЖЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ТЕРИТОРІЇ БАКОВЕЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 

7 жовтня голова Жидачівської райдержадміністрації Мирон Кузишин разом із керівником управління агропромислового розвитку РДА Галиною Кіячик відвідав Баковецьку сільську раду.

 

У ході робочої поїздки керівник району побував у с.Баківці, с.Квітневе, с.Закривець, с.Репехів, с.Трибоківці, де ознайомився з роботою закладів освіти, охорони здоров’я, культури. У с.Баківці оглянув ремонтні роботи в приміщенні місцевої школи та костел, який незабаром планують відновити за кошти громади та спонсорів.

 

У с.Закривець М.Кузишин відвідав місцевий храм  - каплицю Різдва Івана Хрестителя, спілкувався з місцевими жителями. Серед проблем, які порушували люди - налагодження транспортного сполучення села з районним і обласним центрами. На сьогодні автобуси до села не заїжджають і його мешканці, щоб поїхати до міста, змушені йти до найближчих автобусних зупинок 3-4,5 км. Діти, щоб потрапити до школи у сусіднє село, щодня пішки долають по 8 км.

 

Йшлося також про необхідність взяття на баланс дороги до Закривця, яка була споруджена 25 років тому як військова. На сьогодні вона є лише на військових картах. За час, що минув, паводки в деяких місцях розмили дорожнє полотно.

 

Також порушувалось питання ремонту доріг у Жидачівському районі, зокрема закривчани відзначили певні здобутки районної влади у цій царині. Люди подякували голові РДА за відремонтовані ділянки дороги біля с.Отиневичі. м. Ходорів, на мості через Дністер, на відтинку Жидачів - Тейсарів та ін., що зробило їх проїзними. Разом з тим, на думку закривчан, вимагає негайного ремонту дорога на відтинку Отиневичі - Грусятичі, Жидачів - Заліски.  Керівник району зауважив, що як тільки будуть кошти, ремонтні роботи відновлять.

 

Закривчани поінформували М. Кузишина про надра села. Тут є поклади піску, каменя-вапняка, запаси води, яка має цілющі властивості. Гориста заліснена місцевість, недоторкана чарівна природа, добрий мобільний зв'язок, роботящі люди - усе це, на думку мешканців, мало б зацікавити інвесторів, які спеціалізуються на розбудові відпочинкових комплексів. Слід відзначити активну позицію голови Баковецької сільської ради Ігора Лалака, який намагається залучати спонсорські кошти у розвиток своєї території, приймати участь у різного роду програмах та мікропроектах для покращення соціального становища мешканців Баковецької громади. Керманича району зацікавили пропозиції закривчан, він пообіцяв вивчити їх і дати відповідь.

08.10.2014, 15:02

 

http://zhydachivrda.org.ua/?page=news&nid=6942

 


08 жовтня 2014



IA ZIK про робочий візит М.Кузишина до с.Закривець





До найменшого на Львівщині села пустять автобус

 

Мешканці найменшого у Львівській області села Закривець можуть отримати можливість їздити до Львова рейсовим автобусом. Вирішенням цього питання пообіцяв зайнятись голова Жидачівської райдержадміністрації Мирон Кузишин, який учора, 7 жовтня, побував там з робочим візитом.

 

Про це повідомив власкор IA ZIK.

 

«Те, що найвищий районний посадовець звернув увагу на Закривець (бо досі з районного керівництва ми тут нікого не бачили), може свідчити про бажання нинішньої влади сприяти розвитку села», – сказав у розмові з кореспондентом IA ZIK місцевий мешканець Степан Підвірний.

 

За його словами, у спілкуванні людей з головою райадміністрації проблема автобусного сполучення села з районним і обласним центрами стояла найгостріше. На сьогодні автобуси до Закривця не заїжджають, і мешканці населеного пункту, щоб поїхати до міста, змушені йти до найближчих автобусних зупинок, що на відстані 3-4,5 км. Якщо врахувати, що з порожніми руками люди не їздять, а з повними торбами, то подолати відстань до автобусної зупинки пішки нелегко.

Діти, щоб потрапити до школи у сусіднє село, щодня пішки долають по 8 км.

 

Йшлося також про необхідність взяття на баланс дороги до Закривця, яка була споруджена 25 років тому – ще за Радянського Союзу як військова. На сьогодні вона є лише на військових картах. За час, що минув, паводки у деяких місцях розмили полотно. Необхідно терміново провести ремонт дороги, але відновлювати її нікому, адже вона нічия.

 

Закривчани поінформували М. Кузишина про надра села. Тут є поклади піску, каменя-вапняка, води, що має цілющі властивості. Гориста заліснена місцевість, гарна природа, добрий мобільний зв’язок, роботящі люди – усе це, на думку мешканців, мало б зацікавити інвесторів, які спеціалізуються на розбудові відпочинкових комплексів. Саме тут міг би постати один з них. Керманича району зацікавили пропозиції закривчан, він сказав, що вивчить їх і дасть відповідь щодо можливого вирішення.

 

Разом з головою Жидачівської РДА у с.Закривець побували Баковецький сільський голова Ігор Лалак, керівник управління агропромислового розвитку РДА Галина Кіячик.

 


 


08 жовтня 2014



У Закривці з робочим візитом побував голова Жидачівської РДА Мирон Кузишин





Сьогодні, 7 жовтня, надвечір у с.Закривець з робочим візитом перебував голова Жидачівської райдержадміністрації Мирон Кузишин.

 

Очільник району відвідав місцевий храм  - каплицю Різдва Івана Хрестителя, оглянув територію населеного пункту, спілкувався із закривчанами. 

 

Серед проблем, які порушували люди, налагодження автобусного сполучення села з районним і обласним центрами. На сьогодні автобуси до Закривця не заїжджають і мешканці населеного пункту, щоб поїхати до міста, змушені йти до найближчих автобусних зупинок, а це -  3-4,5 км. Якщо врахувати, що з порожніми руками люди не їздять, а з наповненими сумками, то подолати  відстань до автобусної зупинки пішком досить нелегко.

Діти, щоб потрапити до школи у сусіднє село, щодня пішки долають по 8 км. Найважче шестирічній Юстинці Пахолок, яка цього року пішла у перший клас.

 

Йшлося також про необхідність взяття на баланс дороги до Закривця, яка була споруджена 25 років тому - ще за Радянського Союзу як військова. На сьогодні вона є лише на військових картах. За час, що минув, паводки в деяких місцях розмили дорожне полотно. Необхідно терміново провести  ремонт дороги, та хто відновлюватиме її, якщо вона нічийна.

 

Також порушувалось питання ремонту доріг у Жидачівському районі, зокрема закривчани відзначили певні здобутки районної влади у цій царині. Люди подякували голові РДА за відремонтовані вщент зруйновані ділянки дороги біля с.Отиневичі. м. Ходорів, на мості через Дністер, на відтинку Жидачів - Тейсарів та ін., що зробило їх проїзними. Разом з тим, на думку закривчан, вимагає негайного ремонту дорога на відтинку Отиневичі - Грусятичі, Жидачів - Заліски.

 

Очільник району зауважив, що наразі нема змоги продовжувати ремонт доріг через відсутність фінансування. Як тільки будуть кошти, ремонтні роботи відновлять.

 

Закривчани поінформували М. Кузишина про надра села. Тут є поклади піску, каменя-вапняка, води, яка має цілющі властивості. Гориста заліснена місцевість, недоторкана чарівна природа, добрий мобільний зв'язок, роботящі люди - усе це, на думку мешканців, мало б зацікавити інвесторів, які спеціалізуються на розбудові відпочинкових комплексів. Саме тут міг би постати один з них - можливо досить потужний. Можливо, не випадково закінчення в назві села Закривець співзвучне із закінченням в назві відомого у світі українського курорту Трускавець.

 

Керманича району зацікавили пророзиції закривчан, він пообіцяв вивчити їх і дати відповідь.

 

У ході розмови закривчани відзначили добру роботу Баковецького сільського голови Ігоря Лалака, який проявляє багато ініціативи і творчого підходу щодо розвитку територіальної громади.  Зусиллям І.Лалака за останні роки змінилося ставлення до Закривця. Село вперше відсвяткувало День Закривця, спорудило каплицю, яка стала духовним центром цілої округи. Чимало зусиль докладає війт щодо того, щоб Закривець мав автобусне сполучення, щоб сюди заїжджала автолавка з найнеобхіднішими продовольчими товарами. 

 

Разом з головою Жидачівської РДА у с.Закривець побували Баковецький сільський голова Ігор Лалак, керівник управління агропромислового розвитку РДА Галина Кіячик.

 


 07 жовтня 2014


На Чесного  Хреста у Закривці відбудеться Молебень і посвячення ікони Івана Хрестителя





Завтра, 27 вересня, святкуємо одне з великих християнських свят - Воздвиження Чесного Животворящого Хреста.

 

Як повідомив парох о. Анатолій, завтра о 16 годині в каплиці Різдва Івана Хрестителя відбудеться Молебень і освячення ікони Івана Хрестителя, придбадої для каплиці однією з парафіянок.

 

Ласкаво просимо закривчан, а також мешканців сусідніх населених пунктів, гостей Закривця взяти участь у спільній молитві.

 


26 вересня 2014


У Баківцях на Жидачівщині відкрили пам’ятний знак новітнім героям України





У с. Баківці  спорудили пам’ятний знак на честь новітніх українських героїв.

 

Пам’ятник встановлено у невеличкому сквері людної старої частини села. в невеличкому сквері. Це - монолітній багатотонний карпатський камінь, який символізує єдність і могутність нашого народу. На гранітній таблиці викарбувано слова: «У пам'ять про Небесну Сотню та Героїв, які загинули, захищаючи цілісність та суверенність України». 

 

Освятив пам’ятник парох села о. Андрій Соколовський. Перед присутніми виступив сільський голова Ігор Лалак, який, зокрема, повідомив, що невдовзі територіальна громада відкриватиме ще один пам’ятник новітнім героям України у с.Квітневе, де вже закладено фундамент для монумента і продовжуються роботи із його спорудження.

 

Прекрасно звучав цього дня хор «Барвінок», який виконав низку патріотичних пісень. Натхненно читали поезії про героїв Майдану учні та молодь, розчуливши до сліз учасників урочистого заходу.

За словами сільського голови Ігоря Лалака, до вшанування пам’яті українських патріотів долучилися усі небайдужі баківчани. Готувала місце та камінь для встановлення переважно молодь села, зокрема Павло Липовий, Олег Працьовитий, Борис Матюшок, Микола Липа, Іван Фостик, Іван Палій, Михайло Шалата, Роман Дейнега, Роман Шоль, батько й син Андрій та Олег Горішні, Руслан Лаврик, Олег Пікула. Допомагали працівники бібліотеки і Народного дому Олександра Палій та Галина Павлів. Не стояли осторонь й працівники сільської ради, серед яких і Орися Юречко. Добру справу підтримали також Марія Хранюк та Михайлина Сохацька, Любов Лаба». Окрему подяку сільський голова висловив Федору Наумцю та Ростиславу Михайлюку.

 

«Ще багато праці потрібно докласти, аби сквер, який колись започаткував покійний нині офіцер Ярослав Терлецький, набув належного вигляду, -  каже керманич громади. -. У задумах ще висадити тут дерева, квіти, вимостити бруківку встановити лавки, провести освітлення. Зробити це місце не лише затишним куточком для недільного чи святкового відпочинку селян, а найперше постійним нагадуванням, яку непомірну ціну віддано за нове майбутнє кожного».

 

 


07 вересня 2014

Газета "Експрес" знову підтримала закривчан

Пропонуємо увазі закривчан і не тільки публікацію у сьогоднішній газеті "Експрес"





У Львів — хоч на підводі!

 

До села, що за якихось 45 кілометрів від міста, не їздить жодна маршрутка

 

Жителі села Закривець Жидачівського району бідкаються: до їхнього села автобус не доїздить лише... три кілометри від сусід­нього села Трибоківці.

 

Перевізники кажуть, що невигідно їм там зупинку робити. А от людям доводиться щодня кілометри доріг долати пішки — чи то до магазину, чи то до школи або лікарні.

 

Маршрутка Львів — Баківці зупи­няється на станції у селі Трибоківці. Тут і сходять пасажири, які живуть у Закривці, а також на хуторі Грабське. Далі — пішки до рідних домівок. Три кілометри — так ідуть і пенсіо­нери, яким уже й несила, і зовсім малі діти.

 

"Отака неcправедливість щодо нас, — бідкається Степан Підвірний,' місцевий пенсіонер. — У Закривці немає де закупи робити. То за хлібам чи іншими продуктами — у сусіднє село. Потім з торбами назад — знову пішки. От де таке бачено: щоби схо­дити в магазин—треба фактично шестикілометрівку здолати".

 

А пенсіонерів у селі восьмеро. Най­старшій жительці — 84 роки. Селяни кажуть, що багато не просять: хай би автобус хоч зрідка, але заїздив. А то до Львова, куди нині переїхало бага­то дітей чи онуків закривчан, їм годі дістатись. А їхати ж то недалеко — лише 45 кілометрів. Тут невдоволено жартують: "Чим їхати? Фірою?!"

"Прикро і за наших наймолодших закривчан, школярів, — каже Василь Пахолок, житель села. — У нас у селі п'ятеро учнів. Так-от, до школи дово­диться їм пішки йти. Хто в село Баківці ходить, а хто — у Квітневе. Вставати треба вдосвіта, бо ж іти чотири кілометри! А особливо непереливки, коли дощ. Тоді поки до школи дійдеш, то й ноги намочиш. Взимку — ще ва­жче. Часом хтось підвозить діток —

чи то машиною, чи то мотоциклом, чи то підводою..."

 

Нарікають люди, що й амбулаторії чи аптеки в них у селі немає, і за | ліками — хіба в сусідні вирушати, куди, знову ж таки, доїхати нічим.

 

"До найближчої аптеки — дев'ять кілометрів, це треба до села Нові Стрілища йти, а лікарня — аж у Бібрці хіба, то до двадцяти кілометрів,—каже пан Василь. — Ні туди, ні туди немає чим доїхати. От як можна так жити?" 

 

Селяни кажуть, що не раз зверта­лися до посадовців зі своєю пробле­мою, та марно.

 

"Ми передавали звернення жителів Закривця у райдержадміністрацію, — ка­жуть у Баковецькій сільраді, до якої й належить село Закривець. — Повідомили, що власник маршруту Львів — Баківці, який і можна було б продовжити, відмовляється заїздити в Закривець. Каже, що невигідно".

 

Юлія КУРІЙ

 

Газета "Експрес", 5 - 7 вересня 2014 року.

 

Закривчани вдячні редакції газети "Еспрес" за увагу до проблеми і сподіваються на її швидкому вирішенні.

 


05 вересня 2014


У  Закривці електрики підготували своє господарство до зими





 12-13 серпня у Закривці працювали фахівці новострілищанської дільниці Жидачівського РЕМу, які готували трансформаторну підстанцію і електролінію до забезпечення безперебійного живлення населеного пункту у зимовий період.

 

Керував колективом із 7 осіб начальник дільникі пан Сергій. Вони мали у своєму розпорядженні вишку, машину-бур, необхідну кільсть стовпів та ін., що дало їм змогу замінити стовпи, які природні фактори зробили непридатними для експлуатації, зробити ревізію електролінії і провести необхідний її ремонт.

 

Закривчани приємно вражені чіткою професійною роботою колективу енергетиків, вдячні РЕМу за добру підготовку населеного пункту до зими.

 


17 серпня 2014




У Закривці стихія зруйнувала дорогу





Злива, яка пройшла у Закривці у четвер, 14 серпня, розмила дорогу "Закривець-Трибоківці".

 

Особливо постраждала ділянки дороги в Закривці від каплиці до Опановича і від Разової Долини (Підфігура) до Трибоківців. В оремих місцях гравій вимило до "мертв'ячки".

 

Дорога потребує термінового ремонту, оскільки після ще однієї подібної зливи він може буде досить дорогим і непосильним для місцевої влади.

 

Сподіваємося, що до повного зруйнування дороги справа не дійде, оскільки Жидачівщина зараз на піднесенні у справі організації ремонту доріг.

 

Хотілося б, щоб не лише дорогу відрихтували, а й нарешті нею поїхав автобус, щоб закривчани могли нарешті їздити, а не ходити пішки. Особливо діти, які через  два тижні підуть до школи.

 


17 серпня 2014

У Закривці вперше відбувся молитовний попразен





Сьогодні, 8 липня, у Закривці відбувся молитовний попразен. Вперше у каплиці Різдва Івана Хрестителя відбулася Служба Божа і Парастас за душі закривчан, які відійшли у засвіти. Усі охочі мали нагоду висповідатись і запричащатися.

 

Богослуження відправив о. Анатолій Доманський. Співслужила священикові дяк Анна Палажій. Під час Служби Божої прозвучали імена тих, кого вже нема поряд. Їх нащадки, присутні на Службі Божій, щиро помолилися за упокій їх душ. Багатьом пригадалися роки, коли рідні, які сьогодні на тому світі, були з нами. Хтось немов би заново пережив ті хвилюючі миті, які їм подарували ті, кого вже нема серед нас.

 

Отець Анатолій у короткій проповіді акцентував увагу вірних на важливості молитви за душі померлих. «Молитва - це єдине, що ми можемо їм подарувати», - зауважив священик.

 

 


  08 липня 2014

У Закривці сьогодні Храмовий празник





 

Сьогодні, 7 липня, втретє у Закривці святкують Храмовий празник Різдва Івана Хрестителя.

 

Чисельно прийшли до своєї святині - каплиці Різдва Івана Хрестителя закривчани і гості села з Трибоківець, Квітневого (Жабокрук), Баківець, Любешки та інших населених пунктів.

Святкова відправа розпочалася об 11.00 Утренею, яку відслужив о.Анатолій Доманський. Це була його перша празнична відправа у Закривці.

 

О 12 годині розпочалася Свята Літургія, яку очолив декан Новострілищанський Стрийської єпархії УГКЦ о. Роман. Йому співслужили парафіяльні священики: з Нових Стрілищ - о. Василь, з Трибоківець - о.Анатолій, з Баківець - о.Василь.  Завершилась Служба Божа мируванням, освяченням води і окропленням нею усіх присутніх.

 

Три години в щирій Молитві до Господа промайнули як одна мить. Кожен рік люди зауважують, що у Закривці молитися легко, постійно відчувається присутність Божої благодаті. Так було і цього разу, що може свідчити про Господню ласку і благословення, які постійно стуменять з Небес на цей чарівний райський куточок, яким є наше село.

 

Як зауважив отець-декан Василь, святиня споруджена на горі. І вже піднімаючись до неї, закривчани налаштовують себе на високе, на духовне збагачення. Дивовижні краєвиди, які відкриваються перед очима, сповнюють кожного почуттям подяки Всевишньому за цей прекрасний світ навколо нас, цю мальовничу землю, ім'я якій Україна. На фоні цієї Богом даної краси і линула Молитва до Небес.

 

«Дякую о.Анатолію, котрий запросив нас, щоб ми разом з вами могли помолитися, донести свої молитви до Бога за краще ваше життя, за краще майбутнє нашої неньки-України, яка страждала і досі страждає, - сказав о.Роман. – Молімося до Господа, щоб Господь у своїй милості розрішив усі питання, щоб люди наші не гинули. Бажаю міцного здоров'я, кріпості духу, радості, благословення отцю вашому, усім вам від Господа, від святого Івана Хрестителя».

 

У своєму вітальному слові о.Анатолій висловив радість від того, що так чисельно прийшли люди до закривецької святині. Парафіяльний священик подякував отцям, які співслужили у каплиці. Насамперед, отцю-декану Роману за повчальну проповідь. Подякував отцю Василю з Нових Стрілищ, отцю Василю – нашому сусіду – з Баківець.

 

«Хочу привітати всіх і кожного тут присутніх, найперше парафіян маленького, але я не помилюся, якщо скажу дружного Закривця,  - сказав о.Анатолій. - Якщо би були не дружні, бо би та каплиця не постала і ви би, можливо, не мали такого особливого місця у вашому селі. Тому перш за все вітаю парафію с.Закривець, всіх тих, котрі долучилися, щоби ця каплиця постала. Тим всім, що долучилися, щоби цей Празник сьогодні відбувся.Також вітаю всіх гостей – вітаю парафіян сіл Трибоківці, Квітневе, які прибули сьогодні, щоб розділити з нами цю радість. Дякую дяку пані Анні, дякую хору, хлопцям-паламарям, братству, бо вони найбільше на сонці сьогодні стояли. Вітаю усіх іменників і іменинниць". 

07 липня 2014


Закривець готується до храмового празнику





У понеділок, 7 липня, у День Різдва Івана Хрестителя в Закривці - храмовий празник. Сьогодні триває підготовка до свята.

 

7 липня об 11 год. у каплиці розпочнеться урочиста відправа, яку очолить декан Новострілищанський Стрийської єпархії УГКЦ. Очікується, що у відправі візьмуть участь 5 священиків різних парохій.

 

Запрошуємо закривчан і гостей нашого села купно зібратися, щоб подякувати Богові за прожитий рік, вимолити благословення для себе і своїх родин, усього Закривця на многії і благії літа. 

 


 03 липня 2014

"Господь Бог усіх вас благословить і дарує щастя,здоров’я на многії літа».

 

За словами о.Анатолія, завтра,  8 липня, попразент – традиційна Служба Божа за померлих. Вона розпочнеться о 8.30. До цього можна буде приступити до сповіді і під час Літургії прийняти святе причастя.

 

 


 07 липня 2014


Завтра у Закривці відправлять Молебень





 

Слава Ісусу Христу, дорога закривецька громадо!

 

Завтра, 15 червня, у Закривці в каплиці Різдва Івана Хрестителя відбудеться Молебень до Найсвятішого Серця Ісуса.

 

Богослуження відправить парохіяльний священик о.Анатолій Доманський.

 

Початок о 13.30.

 

Після відправи парохіяни обговорять питання підготовки до храмового празника, який цього року випадає на понеділок.

 

Збираймося, закривчани і гості нашого чарівного куточка Богом даної природи, на молитву подяки за цю повсякчасну Господню опіку і незчисленні добра, які спливають на нас від Всевишнього.

 

Слава Ісусу Христу!

 

 

 


 14 червня 2014

"Удар" рекомендує Ігоря Лалака на посаду голови Жидачівської РДА





Приємна новина долинула до Закривця - Баковецький сільський голова Ігор Лалак може стати головою Жидачівської райдержадміністрації.

 

Нам, закривчанам, особливо приємно було про це почути - адже з цим молодим чоловіком, на якого територіальна громада поклала нелегку ношу сільського голови, пов'язано культурне і духовне відродження Закривця. Започаткування проведення Дня Закривця, побудова храму, якого тут не було, пам'ятника борцеві за волю України - це була не лише ініціатива пана Ігоря, а і його жертовна праця для того, щоб її зреалізувати.  Ще дуже важливо зауважити, що Ігор Лалак, залучаючи закривчан до втілення наміченого, сприяв створенню активної громади як спільноти, її згуртованості.   Ім'я Ігоря Лалака навічно буде вписане у історію Закривця золотими літерами.

 

У Закривці впевнені, що в Ігор Лалак - Людина високого польоту, у нього є великий потенціал сучасного мененджера-державника і на посаді голови Жидачівської РДА він зможе зробити багато корисного для усього району, повести його шляхом розвою, без корупції.

 

У Ігоря Лалака є чимало планів щодо дальшого просування Закривця шляхом відродження. Одним із них - започаткування фолькльорного фестивалю - спочатку на районному рівні, в майбутньому, щоб Закривець став центром регіонального фестивалю,такою собі галицькою фольк-столицею. Дай нам, Боже, ласки збутися цьому.

 

 

 

 


 30 березня 2014

У Закривці відбувся День очищення душ наших





Сьогодні, 30 березня, у Закривці вперше відбулася велична передвеликодня подія  - День очищення душ наших.

 

На відправу до каплиці Різдва Івана Хрестителя прийшли не лише мешканці Закривця і сусідніх сіл, але й прибули ті закривчани, хто сьогодні проживає в інших населених пунктах, розташованих не близько, - більше 40 людей. Побачивши так чисельно зібрану громаду вірних, парафіяльний священик о. Анатолій Доманський, який приїхав з Трибоківець, був приємно вражений.

 

Відправа, святі сповідь і причастя - усе відбулося дуже хвилююче, від щирого серця.Теплий сонячний весняний день, зелені заквітчані луги множили настрій Божої благодаті, яка струменіла над Закривцем.

 

Відбулося справжнє передвеликоднє  очищення душ сердець людей, спраглих Божого слова, яке того дня линуло з вуст надзвичайно побожної людини, духівника з великої літери о. Анатолія Доманського.

 

Так піднесено, зворушливо в Закривці пройшло перше свято передвеликодньої сповіді.

 

"Просимо Господа Бога за це щедро нагородити ласками нашого о.Анатолія за його ревне служіння, завдяки якому духовне життя у Закривці розпочинає перемінюватись", - каже нащадок родини, яка понад 100  років тому першою поселилася у цій мальовничій місцині, Степан Підвірний.

 

 

 

 


 30 березня 2014

У неділю в Закривці відбудеться відправа і передвеликодня сповідь





У неділю, 30 березня, у Закривці в каплиці Різдва Івана Хрестителя

відбудеться відправа. Після її завершення усі охочі матимуть змогу висповідатися і запричащатися.

 

Початок о 13.30.

 

Запрошуємо як закривчан, так і мешканців прилеглих хуторів, скористатися нагодою купно помолитися Богові і очистити свою душу і серце, щоб гідно зустріти Христове Воскресіння. 

 


28 березня 2014

Лінія прощається з Вірою Мідзяною

Сумна новина





Відійшла у вічність Віра Мідзяна -  с.Лінія зменшилося ще на одну людину.

 

Померла Віра в лікарні у Ходорові від важкої недуги - туберкульозу.

 

Прожила Віра 66 років. Нелегким було її життя, але вона все робила для того, щоб тішити себе і людей, які були поруч.

 

Особливо бракуватиме Віри її старшій сестрі Марині, з якою разом вони коротали вік. 

 

Сьогодні, 28 березня, на Лінії відбудеться Парастас.

 

Поховають Віру Мідзяну завтра, 29 березня, на місцевому цвинтарі, де сплять вічним сном її чудові батьки. Вічна їй пам'ять! 

 

 

 


 28 березня 2014

У Закривці сьогодні парафіяльний священик кропить оселі свяченою водою





Сьогодні, 20 січня, увечері в Закривець прибув парохіяльний священик о. Анатолій Доманський, який окроплює оселі мешканців мальовничого населеного пункту Йорданською водою, благословляє закривчан і їх рідних, розсіяних по світах.

 

Закривець зустрів отця білесеньким килимком, який протягом дня настелила зима. До цього дня снігу в селі не було. Зранку ще падав дощ, який поступово перейшов у сніг. Зараз у Закривці сипле дрібний густий-прегустий сніг з вітром, мороз. За таких складних погодних умов крокує від хати до хати отець Анатолій, несучи людям світло Господньої благодаті.

 

Закривчани приємно вражені неабиякою увагою до них нового пароха, якого вони за 2 місяці перебування на парохії вже встигли полюбити. Тут ще такого не пам'ятають, щоб парохіяльний священик, який опікується трьома селами, вже наступного дня після Йорданського водосвяття кропив свяченою водою оселі в Закривці, що є найвіддаленішим з них.

 

Нагадаємо, що 1 грудня о. Анатолій вперше у Закривці відправив у каплиці Різдва Івана Хрестителя Молебень до Пресвятої Богородиці.  Разом з отцем і закривчанами молилася його побожна дружина, яка активно взялася у парафії за ведення духовно-просвітницької роботи.

 

 


20 січня 2014

Закривець - єдине село на Львівщині без автобусного сполучення





Ще 21 травня минулого року сільський голова с. Баківців озвучив на нараді в Жидачівській райдердажміністрації прохання жителів с Закривець до керівництва району. "Люди хочуть, щоб до їхнього села хоча б двічі на день приїжджала маршрутка, оскільки досі сполучення із «цивілізацією» в них не було, - нагадав тоді районним можновладцям Ігор Лалак. - Із Закривця до школи щодня добираються троє школярів, та й селянам швидше й легше було б до сусідніх сіл чи району дістатися". На що заступник голови РДА Володимир Пришляк зауважив, що розглянуть таку можливість і відреагують на письмове подання сільського голови. Пр це писала районна газета "Новий час" 24 травня 2013 р.

 

Закривчани ще самі нагадували керівництву району про свою транспортну проблему і терпеливо чекають її розв'язання. Через 4 місяці буде рік від тієї наради в РДА, а про автобус ні слуху, ні духу. Не хочеться вірити, щоб обіцянка такої поважної інституції, як державна адміністрація зависла в повітрі. Але час, що сплив, оптимізму залишає все менше.

 

Нагадаємо, що Закривець - єдине село на Львівщині, яке не має автобусного сполучення.

 

Зеновій ПАХОЛОК.

Ярослав ПАХОЛОК. 

Степан ПІДВІРНИЙ.

Володимир КУДЕЛЬСЬКИЙ.

 

 


 12 січня 2014

У неділю Закривець зустрічатиме нового священика





У неділю, 1 грудня, закривчани біля каплиці Різдва Івана Хрестителя зустрічатимуть нового парафіяльного священика.

 

О 14 годині тут відбудеться його перша відправа.

 

Запрошуємо закривчан, а також мешканців з Трибоківець, Квітневого, Грабського, Перековок, Заруба, Разової Долини, Підступця, Лінії взяти участь у спільній молитві. 

 

Помолімося за Україну і українців, просім у Бога ласки для себе і своїх родин, опіки повсякчасної для Закривця.

 


 29 листопада 2013

Не стало Ярослави Гладкої

Сумна новина





Сьогодні, 26 жовтня, на трибоківському цвинтарі поховали закривчанку Ярославу Гладку. Змалів Закривець, змаліло людство. Бо відійшла за межу надзвичайно хороша людина, турботлива мама і бабуся, людина, яку усі, хто мав честь її знати, шанували і любили. 

 

Народилася Ярослава Гладка у передвоєнні роки. На її долю випало важке воєнне лихоліття, не легким було і подальше життя. Та рятувалася як могла. Останні роки жила у Львові, була при дітях, внуках. Все було для того, щоб жити і тішитися ними. Але Бог покликав до себе.

 

Востаннє бачив Ярославу в колі внучок 7 липня 2012 року на відкриття каплиці у Закривці. Як завжди була лагідна, мила. Відчувалося, що їй важко було йти - але вона прийшла, щоб потішитися разом із односельчанами своїм храмом, який стоїть на горбочку як оберіг усіх закривчан і тих, хто з добром іде у це мальовниче село

 

Пригадалась чудова родина Гладких, глибоко віруючий тато Ярослави Михайло Гладкий. Це він ще в чорні роки комуно-московської окупації нашого краю, коли кремлівські цербери будували так званий комуністичний рай, який насправді став жахливим пеклом, - сказав, що ще буде Україна самостійною державою, будуть синьо-жовті прапори, будуть грати і співати Гімн "Ще не вмерла Україна". Тоді це виглядало як фантастична мрія. І вона, на наше щастя, збулася.

 

Вже чимало років минуло від  того часу як помер Михайло Гладкий, трагічно загинув під час служби в совєтській армії наймолодший його син Богдан, немає вже в живих і його доньки Зосі, яка була молодшою від Ярослави. А сьогодні поховали Ярославу.

 

Сумно. Прийми, дорога родино Гладких, наші щирі закривчанські співчуття!

 

Молімся, щоб Господь Бог прийняв душу Ярослави і поселив її в місці квітучому, там, де праведні спочивають.

 

Вічная пам'ять Ярославі Гладкій.

 

Іван ТИХИЙ.

 


26 жовтня 2013


Закривецькими колосками на Х Світовому конгресі Україців у Львові вшанували убієнних голодом


Делегація від Дрогобиччини в кількості 10 осіб, очолювана головою філії Товариства «Україна-Світ»Тимофієм Бордуляком, взяла  участь роботі ювілейного  Х Світовий конгрес українців (СКУ),  присвячений пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–33 років. Гаслом конгресу були слова Лесі Українки «Contra spem spero».

 

Кожен із учасників конгресу з Дрогобича разом з делегатами та гостями форуму світового українства поклав до пам’ятника Тарасові Шевченку 5 обвитих чорною стрічкою колосків пшениці, які, символізуючи життя і духовне багатство, нагадують про скоєний сталінським режимом злочин проти українського народу – сумнозвісний «закон про п’ять колосків». До речі, колоски для дрогобицької делегації зібрано на жнивному полі в репресованому енкаведистами у 50-х роках за підтримку УПА селі Закривець, що в Жидачівському районі на Львівщині. 

Нагадаємо, у Закривці в свій час також знаходили прихисток голодуючі  з Бесарабії. 




У День Незалежності в Закривці вшановували борців за волю України

---

Сьогодні, 24 серпня, в День незалежності України, у Закривці вшанували тих, хто зі зброєю в руках виборювали волю українському народові.

 

До пам'ятника Василю Липі (Валюті) приходили і дорослі, і діти, віддаючи шану слідчому СБ ОУН, якого ворожа куля скосила грізного 194 року , коли патріотові було лише 24 роки.

 

Нині на прикладі Василя Липи виховується молоде покоління українців, вчиться так любити свою Україну, як любив її наш герой, який, щоб вибороти волю своєму народові пожертвував найдорожчим - своїм життям.

А в сусідніх Трибоківцях цього дня відбулося велике літературно-мистецьке свято, на яке прийшло усе село, а також численні гості. Усі святково одягнені - у вишиванках.

 

Приємно, що в наших селах День Незалежності України стає улюбленем святом, справді другим Великоднем!  

 


 24 серпня 2013

У Закривці під час видобування піску присипало 11-річного хлопця





 

18 липня під вечір у с.Закривець під час видобування піску на  11-річного хлопця з с.Баківці, який допомагав батькові, разом з породою обвалився важкий камінь.

 

Приблизно півгодини довелось Богданкові перебувати у стихійному полоні під тягарем каменя і мужньо терпіти, поки тато його відкопував. На щастя, удар виявився незначним, спричинивши лише забій м'яза.  

 

Наступного дня хлопець  у лікарні пройшов медичний огляд, який підтвердив, що небезпечна пригода  завершилася щасливо. Дякувати Богу.

 

Будьмо обачнішими, коли видобуваємо піском, не наражаймо себе і тих, хто поруч з нами на смертельну небезпеку.

 

 

 

 

 

 

 

 


 21 липня   2013

У Закривці - Престольний празник





 

Сьогодні, 7 липня, великий День у Закривці – річниця освячення каплиці Івана Хрестителя. Престольний празник.

Рік тому декан Новострілищанський УГКЦ у співслужінні з настоятелем матірної церкви - трибоківського Храму Стрітення Господнього о.Григорієм Подобою, іншими священиками освятили каплицю, яка стала духовним центром Закривця. Цього року річницю Храму обходимо у святу неділю і святкуємо разом Різдво Івана Хрестителя і Пресвяту Євхаристію.

 

Як зауважив о.Григорій Подоба, тут місцевість дуже нагадує нам ті місця Святої землі, де проповідував Іван Хреститель. «Це райський куточок на землі», - наголосив духівник.

Кожен, хто був присутній на відправі, відчув райську насолоду щирої молитви, яка лилася від серця. Легко було промовляти о.Григорію. Його Богом натхненна проповідь зворушила серця вірних, спонукала до роздумів про вічні цінності і Божу благодать.

 

Згадав о. Григорій Подоба Баковецького сільського голову Ігоря Семеновича Лалака. І, мабуть, насамперед тому, що пан Ігор був ініціатором і організатором побудови закривецької святині. До нього ніхто навіть подумати не міг, що Закривець може мати місце для молитви. Саме ця ідея народилася в голові очільника нашої територіальної громади – людини молодої, але духовно багатої, яка зуміла побачити головне - щоб перетворитися з хутора в село населеному пунктові потрібен Храм. На жаль, не усі закривчани відразу це зрозуміли і підтримали. Мовляв, жило село без храму, коли тут було більше мешканців, то й тепер житиме. Але пан Ігор наполіг на своєму - став промотором святої справи і  особистим прикладом, переконливим тихим словом спонукав закривчан до  спорудження Храму. Під час будівництва  сформувалася  громада ініціативних умілих людей, які своєю працею реалізували добрий задум сільського голови.

 На велике цьогорічне духовне свято біля каплиці Різдва Івана Хрестителя купно зібралися закривчани і гості села. Чотири години тривала відправа, але час цей промайнув в молитві як одна мить. Кожен відчув велику силу Божої Благодаті, яка щедро лилася з небес.

 


10 липня 2013

Закривець збирає своїх синів і доньок





7 липня минає рік, як була посвячена наша каплиця Івана Хрестителя. Це була незвичайна подія - адже завдяки ініціативі і старань Баковецького сільського голови пана Ігоря Лалака вперше у Закривці постала святиня, без якої сьогодні вже не можна уявити нашого села.

І ось знову Закривець збирає своїх синів і доньок на молитву.

7 липня о 10.00 розпочнеться празничне Богослужіння, яке завершиться Водосвяттям. Очікується участь багатьох священиків. Приїжджайте, шановні закривчани, ті, що здалеку, приходьте ті, що зблизька. помолимось разом за наш Закривець і закривчан, за подальший розвиток села, за те, щоб ми ще добилися рейсового автобуса до Львова, що полегшило б наше життя. 

 


 03 липня   2013

 

Відійшла у вічність Ганна Холявка (оновлено)

Сумна новина





 

 

Добігла до кінця земна дорога нашої дорогої закривчанки Ганни Холявки - прекрасної людини, яка, незважаючи на інвалідність з дитинства, з Божою допомогою мужньо переборювала життєві труднощі, кожним своїм прожитим днем несла світові радість і щастя.

 

Учора, 16 лютого, ввечері після важкої хвороби у Дрогобичі на 65 році жиитя відійшла у вічність закривчанка Ганна Холявка.

 

Ганна приїхала до Дрогобича дівчиною 40 років тому. Працювала на швейній фабриці, пристарала собі однокімнатне помешкання у новозбудованому кооперативному будинку (прожила в ньому 30 років). Тут одружилася. Не довго натішилася сім'єю - передчасна смерть коханого чоловіка засмутила її серце, назавжди залишила на ньому болючу рану.

 

Важко їй було одній, інваліду виживати. Але завжди на допомогу приходили сусіди, приїжджала з Нового Роздолу сестричка Марія, яка опікувалася нею до останньої хвилини життя.

 

Відійшла у вічність надзвичайно добра, чесна, порядна людина, яка в міру своїх сил робила все для того, щоб торжествувало добро і Божа благодать.

 

Два дні приходили прощатися з Ганною її друзі, знайомі, усі, кому випало щастя близько знати цю надзвичайно хорошу людину.

 

Учора, 17 лютого, ввечері настоятель Храму Преображення Господнього о.Любомир Митник  відправив Парастас. Відтак закривчанка Наталя Тиха разом з дяком Іваном прочитали Псалтир.

 

Сьогодні, 18 лютого, об 11.00 розпочалася відправа чину похорону, на який прийшли люди, які знали і любили Ганну. У глибокій скорботі родина, дрогобицькі закривчани.

 

Хвилююча прощальна проповідь о. Любомира Митника, який сказав:

 

"Серед смутку сьогоднішнього дня – смутку по втраті рідної дорогої людини, для вашої родини, для сусідів, для нашої парафії; серед цієї жалоби ми чуємо слова Христа, Який в сьогоднішній Євангелії, яку ви щойно чули, потішає нас, кажучи: ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його і я воскрешу його в останній день.

 

Ніхто по своїй волі не приходить на цю грішну землю, не народжується без Божої волі на те. Так само і ніхто не може відійти з цього земного життя, якщо на те не буде Божої волі.

 

Така бо воля Отця мого, - каже в іншому місці Христос, - щоб кожен, хто живе і вірує в Сина Чоловічого, мав життя вічне

 

Воля Божа є в одному, щоб кожна людина, проживщи своє земне життя, осягнула після короткого часу перебування на землі життя вічне.

 

Навіть якби людина жила понад 100 років, все одно цей час є тимчасовість, це короткий час, порівняно з Вічністю, яка очікує людину. Перед Вічністю кожен з нас є рівний. Ми всі рівні перед Богом.

 

І сьогодні, коли ми творимо молитву за душу покійної Ганни, ми просимо в Бога лише одного – щоб прийняв її, як свою вірну доньку, яка в усьому своєму житті, незважаючи на різні перешкоди, різні випробування, на недуги, завжди зберігала свою вірність Богові, терпеливо несла свої Хрести і завжди просила в Бога лише сили, щоб витримати. Навіть в останні дні свого земного життя вона сподобилася на ласку бути з Богом, прийнявши Сповідь, св. Причастя і Тайну Оливопомазання, щоби поєднатися з Богом, щоби віддатися повністю під його опіку, щоби свою безсмертну душу віддати в руки свого Небесного Отця. З вірою в те, що Господь – милостивий Батько, прийме її в свої Батьківські обійми і подарує їй Царство небесне. А все  це добре, що вона зробила у своєму земному житті –ті молитви, терпеливе несення Хреста, приязнь до ближніх, до рідних, до сусідів, - Господь прийме і оцінить як Небесний Суддя.

 

Ми ж, залишаючись жити тут, на землі, обіцяємо сьогодні, що будемо пам’ятати у своїх серцях про неї, будемо  завжди згадувати все те добре, що було в її житті і що навіки закарбувалося в нашій пам’яті, щоби пам’ять про неї завжди була світла.

 

Сьогодні ми прощаємо їй і просимо прощення за все, що могло бути у цьому земному житті. Можливо і ми колись її чимось скривдили, зрадили, образили, осудили, не допомогли, багато її критикували… Вона сьогодні прощає нам усім, бо розуміє наскільки важливо є прощати, так як завжди це робила в житті, і просить прощення в усіх, хто прийшов: за свої немочі, за гріхи, які могли бути в її земному житті

 

Прощається з сестрою Стефанією та її родиною, сестрою Марією та її родиною, з братом Зеновієм та його родиною, своїми сусідами, подругами, колежанками, працівниками швейної фабрики.

Прощається з родиною з сіл Трибоківці, Баківці, Кнісело і просить, щоби завжди пам’ятали про неї у своїх щирих молитвах за блаженний упокій її безсмертної душі. Амінь".

 

Останнє цілування і тіло Ганни Холявки у ритуальному автомобілі дорогою, яку Божа Благодать вранці устелила білесеньким снігом, вирушає до дому, на Жидачівщину - на цвинтарі с.Трибоківці знайде воно вічний спочинок. Поруч з могилами мами і тата.

 

Вічна пам'ять славній закривчанці Ганні Холявці!

 

Молімо Господа Бога, щоб простив їй прогрішення, вольнії і невольнії, поселив її душу там, де праведні спочивають.

 

Іван ТИХИЙ.

 

 17 лютого 2013

 


Новорічно-різдвяне вітання Закривчанам





Дорогі Закривчани,

 

в Україні і світі сущі!

 

Редакція інтернет-сторінки "Закривець і Закривчани" засилає Вам сердечні вітання з нагоди Різдва Христового та Нового року!

 

Щиро зичимо, щоб Новий, 2013 рік, легким помахом руки здійснив ваші заповітні мрії, справдив сокровенні бажання і звершив давні задуми. 

 

Нехай у пишному сповитку нашої любові леліється новонароджений Ісусик! Хай все і всюди буде окрилене його ангельською усмішкою!

 

Бажаємо, щоб Боже Дитятко нетлінною позолотою виздобило храм Ваших сердець і своїми маленькими рученятами кріпко огорнуло Вашу родину, обдарувало Вас всіма тими дарами, яких у нього прохаєте.

 

Хай Ваша домівка тісниться радістю, повниться гараздами! Хай срібно-кришталевими передзвонами чарують колядки!

 

Купно припадімо перед яскинею Бога! Освятімося душею, воз’єднаймося родиною, звеселімося Україною!

 

З новорічно-різдвяними віншуваннями

 

головний редактор сторінки Іван ТИХИЙ.

 


01 січня   2013

Що ми знаємо про родину Мацишиних з Підкравця?

Просимо повідомити





 

Сьогодні, 29 грудня, приємна новина надійшла з Донецька. До редакції сайту "Закривець і Закривчани" зателефонував нащадок підкравчан Євген Мацишин з Донецька.

 

Цей молодий чоловік син Володимира Мацишина, який оходить з Підкравця (Підступця). Євген був в Підкравці приблизно 20 років тому, коли ще жив дідусь Йосип. Потім так склалися обставини, що він не мав змоги приїхати, навіть на похорон дідуся.

 

Нині Євген хоче побувати у краї, який для нього дорогий - адже тут коріння роду. "Хочу приїхати, -каже Євген, - що відвідати могили рідних людей, вшанувати їх пам'ять, а також, щоб зустрітись з родиною і близькими людьми, знову побачити цей прекрасний куточок української природи".

 

Зі слів Євгена, його дідусь дружив з родиною Рури, тому йому дуже хочеться зустрітись з цією сім'єю.

 

Я розповів Євгенові, що вже більше року минуло з того дня, як раптово помер Славко Рура. Євген знав цю прекрасну людину, багато доброго він чув від свого дідуся про вуйка Славка. Тому з сумом сприйняв звістку про його передчасну смерть.   Євгена ще пов'язує з цією родиною син Славка Рури, з яким подружився, коли приїжджав 20 років тому. І увесь час про нього пам'ятає.

Ми також повідомили Євгенові, що нині в оселі Рурів господарюють дружина б.п. Славка Ганна і її донечка Іванка разом з сім'єю, а його друг - живе і працює у Львові.

 

Якщо хтось із підкравчан читатиме це повідомлення і щось знає більше про родину Мацишиних, Рури, ми будемо раді, коли ви надастьте нам цю інформацію, а ми, в свою чергу, повідомимо про це на сайті, читачем якого є Євген Мацишин, чи розповімо йому телефоном. Він чекає. Підтримаймо його зацікавлення і зустріньмо його влітку наступного року!

 

Нас також цікавить інформація про інші родини, які жили Підкравцем, а нині нема нікого. Зафіксуймо разом цю інформацію для нащадків. Адже, можливо, майбутні покоління закривчан, підкравчан, лінійчан, - висвітлення життя яких, як й історій населених пунктів  Закривець, Підкравець, Лінія бере на себе сайт "Закривець і Закривчани", - більше цікавитимусь своїм родом, його історією, ніж сьогодні, захочуть дізнатися хто вони, чиї діти, де конкретно були оселі їхніх прародичів. Давайте разом допоможено їм у цьому, створивши базу даних в Інтернеті, де вони зможуть  легко відшукати цінну для них інформацію.

 

Підключаймося до цієї праці, мої дорогі краяни! Як співає наша славна Ніна Матвієнко: "Роде наш красний, Роде наш прекрасний, признаваймося, не цураймося, бо багацько нас є".

 

З повагою,

 

Іван ТИХИЙ.

 


 


 29 грудня 2012

Про Закривець написала газета "Експрес"

Новини





Закривчани з приємністю прочитали у своїй улюбленій газеті "Експрес" прекрасну публікацію молодої талановитої журналістки Юлії Курій про наше село і його проблеми. До речі, це вже не перша публікація в "Експресі" про наше маленьке село, що не може нас не радувати.

Ми вам щиро дякуємо, шановні "експресівці", і заявляємо, що любимо вас і надалі на вас надіємося. Впевнені, що з вашою допомогою нам вдасться розв'язувати наші проблеми, яких чимало у маленького села, можливо набагато більше, ніж у звичайного.

Розуміємо, що "Експрес" - газета всеукраїнська, тому ваша увага до найменшого села Львівщини є особливо значимою для нас. Адже ви привертаєте увагу до Закривця великої читацької аудиторії у різних куточках України, державних чинників як в Жидачеві, так і у Львові і Києві. Хотілося б від них належної реакції на публікацію і активних дій.

Просимо вас і надалі бути прихильними до нашого Закривця. Бо лише під вашою опікою ми зможемо ефективніше вирішувати наші проблеми!

Бажаємо вам нових творчих успіхів і тисячі нових вдячних читачів.

 

За доручення закривецької громади

Іван ТИХИЙ.

Нижче передруковуємо з "Експресу" публікацію про Закривець. 

 

Цікаве

До найменшого села Львiвщини не їде жодна маршрутка

23.11.2012 09:22

Закривець

Тут немає нi школи, нi магазину, а до найближчого лiкаря -- йти три кiлометри

Село Закривець, що в Жидачiвському районi, статус окремого населеного пункту здобуло два роки тому. На колишньому хуторi нинi живе всього 26 осiб -- а це 12 сiмей. Багато хатiв тутпустують -- люди втiкають зi села, бо нiде працювати.

...Аби дiстатись Закривця, вiд сусiднього села Трибокiвцi, куди доїжджає маршрутка, пiшки треба йти три кiлометри. Як селяни не добивалися, аби хоч раз на тиждень сюди їздив автобус, -- та результату жодного.

"Нiхто сюди їздити не буде, бо заради 26 людей маршрутку окрему пускати не хочуть, -- каже Степан Пiдвiрний, що саме повертається додому з магазину, який у сусiдньому селi. -- От навiть на закупи треба ходити три кiлометри пiшки -- в нашому селi й тогонемає".

Пан Степан -- мiсцевий старожил. Його родина вважається засновником села Закривець. Нинi 67-рiчний чоловiк живе на одну мiнiмальну пенсiю -- 800 гривень. Однак рiдного села покидати не збирається. "Ми з дружиною щасливi, бо нам багато не треба, -- усмiхається Степан Пiдвiрний. -- Дiти нашi з онуками до Львова переїхали. Бо там є де працювати. А тут що? Нiякої роботи -- хiба господарка".

Усе село цим i займається -- вирощує городину, тримає худобу. "Отак, доки бiля господарки попораюсь, i день збiжить, -- веде далi чоловiк. -- У селi всi так живуть. Ми сподiвались, може, вибори щось та й змiнять. Але нi -- тi кандидати хiба обiцяти вмiють, щоб пройти. А потiм -- одержали своє i забрали слова назад. Ще нiякi вибори нiчого в нас не змiнили".

У селi живуть восьмеро пенсiонерiв. Решта -- люди молодi, працездатного вiку. Та роботу має не кожен.

Василь Пахолок, якому 26 рокiв, роботу зумiв собi знайти. Правда, добиратись йому треба щодня в сусiднє село. I дiти iз Закривця до школи теж мусять кiлометрiв чотири пiшки ходити. "У нашому селi п'ятеро школярiв, -- каже Василь. -- Ходять вони до школи у Квiтневе. Щоб на перший урок встигнути, треба вже о пiв на восьму з хати виходити. Й амбулаторiї в нашому селi немає -- треба знову ж таки до сусiднього добиратись. Три кiлометри".

Перед зимою у всiх закривчан -- один клопiт. Газу тут немає. Тож доводиться палити дровами. "Багато їх купити треба, щоб зиму пережити, десь на тисячу гривень треба заготувати", -- пiдрахував газда Степан Пiдвiрний.

Юлiя Курій

Газета "Експрес".

Фото zakryvec.io.ua

Львівські новини

 

http://lvivexpres.com/digest/2012/11/23/37470

 


 02 грудня 2012

Відійшов у вічність Володимир Опанович

Сумна новина





У ніч на 7 жовтня перестало битися зболене серце закривчанина Володимира Опановича. Володимир відійшов у вічність в лікарні після важкої і тривалої хвороби.

Володимир намагався вирватись з лабет важкої недуги, просив порятунку в людей, шукав стежку до Бога. Сьогодні він уже на Правді.

Прийми його, Отче наш, у свої обійми, прости йому всі провини, вольнії і невольнії, які вчинив, як і ми йому прощаємо.

Хай буде йому легкою трибоківська земля, в яку  ляже домовина з тілом Володимира Опановича.   

Іван ТИХИЙ.

 


 07 жовтня   2012

У селі Закривець знову збирають лісові суниці

Новини




        На околиці села Закривець Жидачівського району в урочищі Викіп, розташованому на лоні мальовничої природи, зацвіли суниці, вже навіть є почервонілі ягоди, якими залюбки смакують закривчани.

       Дивною для місцевих мешканців є наявність в лісі величезної кількості підосичників, що не характерно для цієї пори. Люди по кілька кошиків грибів збирають за півдня. Разом з тим досі нема ще опеньок, що також, зі слів старожилів, є дивним.

     «До цвітіня і достигання лісових ягід, а також появи в лісі такої великої кількості підосичників спричинилася тепла погода, грозові дощі,які пройшли цими днями», - каже закривчанин Степан Підвірний.

       Сьогодні, 4 жовтня, у Закривці +20 градусів в тіні. Люди радіють можливості приймати сонячні ванни.

           Іван ТИХИЙ.

 


 04 жовтня   2012

Закривець атакують дикі кабани

Дикі кабани в ніч на 3 серпня зробили груповий рейд городами мешканців найменшого на Львівщині с.Закривець. завдавши чималої шкоди посівам кукурудзи.

Зі слів старожилів, за останні роки такі рейди диків по городах непоодинокі. Розпочиналися вони пізно восени. «Але, щоб на початку серпня дикі свині атакували наші городи, такого ще не було», - каже закривчанин Степан Підвірний. На його думку, це може свідчити, що у лісах їх вже розвелося багато і вони, відчуваючи за собою силу, сміливо виходять на поля.

У одного з господарів, який мешкає під лісом, дикі кабани майже щороку знищують урожай кукурудзи приблизно на третині площі, незважаючи на запобіжні заходи, які вживає.

Дикі кабани викликають страх у людей, бо, за їх словами, несуть загрозу життю і здоров`ю. Особливо багато переживань мають  в ці дні грибарі, як рано-вранці виходять на тихе полювання.  Як боротися із засиллям диких тварин ніхто не знає.

 

 


 03 серпня 2012


У найменшому на Львівщині селі Закривець відкрили храм

Учора, 7 липня, у найменшому на Львівщині селі Закривець відбулося посвячення новозбудованої каплиці – першої святині цього населеного пункту.

Це було величаве свято не лише для закривчан, а й мешканців округи, які чисельно зібрались на відкриття храму. Першу в ньому Літургію, в якій взяли участь 5 священиків, очолив декан Новострілищанський о.  Роман Став'яж. А розпочав урочистість настоятель храму Стрітення Господнього с. Трибоківці о. Григорій Подоба, який наголосив, що вперше у  своїй історії Закривець відкриває святиню. «Це глибоко символічно, бо з Божої ласки у селі намітилась тенденція до його відродження, - каже священик. – І хоч це лише перші кроки на шляху відновлення, але вони вже зроблені. Щирі молитви закривчан у новозбудованій каплиці  до Господа стануть джерелом їх духу і сили для розвою Закривця  на славу Божу».

Перша сповідь, перше причастя, перше мирування  у Закривці… Ці моменти під час Літургії були настільки хвилюючими, що люди ледве стримували сльози. Щиросердечно з дитячих вуст прозвучали слова привітання у зв`язку з відкриттям храму.

Жертовно працювали закривчани на спорудженні і опорядженні своєї святині. І ця їхня праця увінчалася успіхом. Але чи мав би Закривець святиню, якби не ініціатива і мудре керівництво її створенням – від вибору і посвяти місця до завершення,  Баковецького сільського голови Ігоря Лалака? Відповідь однозначна – ні.

Ідея святині у Закривці народилася в керівника об’єднаної громади Баковецької сільської ради два роки тому, про що він розповів 1 серпня 2010 року на першому в історії Дні Закривця.

«До сільської ради прийшло звернення з Верховної Ради України, в якому пропонувалось визначитись зі статусом Закривця – чи надалі йому залишатись селом чи назвати хутором, - говорить Ігор Лалак. – А до того часу я вже познайомився з сайтом Закривця, побачив, що село може мати перспективу, а отже не варто понижувати його статус. А щоб село було щасливим – воно має мати Храм Божий, має мати і свій День, який ми сьогодні святкуємо».

Так Баковецький сільський голова підняв закривчан на побудову каплиці. Це було так несподівано, що, маючи скромні статки, люди не знали як реагувати. Такої ідеї ніхто тут не виношував. Але вона виявилась життєдайною, об’єднавчою, вперше (знову вживу це слово, бо так є) згуртувала  закривчан заради здійснення благородної мети. За два роки було усіляко – час активної роботи на спорудженні храму, були і паузи як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин, але справа просувалася. Ще місяць тому тут мало хто вірив, що 7 липня посвятять каплицю. І тут довелось Баковецькому сільському голові Ігореві Лалакові, взяти відпустку, щоб безпосередньо очолити    завершальні роботи   на каплиці. Знову завирувала жертовна праця, в якій проявились неабиякі приховані таланти   закривчан.   Очільник об’єднаної громади своїм коштом найняв художників, які протягом тижня чудово розмалювали храм. На його головній стіні величавий образ Івана Предтечі в оточенні Ісуса Христа і Пречистої Діви Марії, що створює враження великої церкви, якою тут від сьогодні є новозбудована каплиця.  

У день посвяти люди підходили до сільського голови і дякували йому за те добро, яке він зробив для закривчан. А він: «Це я вам дякую, бо храм ви будували, а моя дещиця в ньому дуже скромна». Найперше хочеться подякувати Степанові Підвірному, який на місці спрямовував роботу, Зеновію Пахолкові, Богданові Чмирові, Олегові Чмирові, Василеві Гузареві, Олегові Зінчукові, Оксані Зінчук та ін. Всіх не перелічити.

7 липня в календарі Закривця буде позначене червоним кольором – тепер на Різдво Івана Хрестителя тут храмовий празник. Цей шанований в народі святий стане ще ближчим закривчанам і допомагатиме їм жити за Христовими Заповідями.

Нагадаємо, що Закривець розташований на відстані 50 км від Львова. Історія Закривця сягає у глибоку давнину. За розповідями старожилів, тут колись був великий населений пункт з церквами, монастирями, лікувально-оздоровчими «Ласками», який спалили турки. Початок відновленню населеного пункту поклало подружжя Максим і Анна Підвірні, які на початку 19 століття побудували тут хату. У 50-60 роках минулого століття тут мешкало близько ста людей. Нині у Закривці - 26 людей різного віку, переважно середнього і старшого. Є і школярі. Вони живуть дружньою родиною.

У цьому мальовничому куточку Опілля протікає річка Любешка, прекрасна екологія, чудова вода, що має неабиякі лікувальні властивості, здібні роботящі люди. Усе це відкриває хороші перспективи для створення оздоровчої зони.

 

Іван ТИХИЙ.

 


 08 липня 2012

1.07.12 Закривецькі вісті

Новини





Образ Івана Хрестителя вже у Закривці

До Закривця вже доставили образ Івана Хрестителя, який встановлять у новозбудованій каплиці. Нагадаємо, що її посвячення відбудеться 7 липня, коли будемо вшановувати Різдво Івана Предтечі. 

Нині тут ще тривають роботи. Маляри працюють над створенням композиції на чільній стіні каплиці, закривчани завершують приготування до її відкриття.

Свято Івана у Закривці обіцяє бути багатолюдним. Очікується участь у Богослуженні великої кількості людей з навколишніх сіл і хуторів. За попередньою інформацією, празничну відправу здійснюватимуть 4 священики. Почесним гостем закривчан буде Баковецький сільський голова Ігор Лалак, завдяки ініціативі і організаторському таланту якого закривчани вперше в історії села матимуть свій храм.

                                    *             *            *

 7 липня за новим стилем (24 червня за старим) Східні Церкви святкують Різдво Івана Хрестителя. Пам'ять про Івана Хрестителя або Івана Предтечу займає у східній літургійній традиції особливе місце. Серед інших святих Іван Хреститель має найбільшу пошану – протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат. Серед них – празник Зачаття, Різдва, Усікновення Голови, Перше і Друге Знайдення Голови, Третє Знайдення Голови і Собор Івана Хрестителя після Богоявлення. Різдво святого Івана Хрестителя – найбільше з усіх свят на його честь.

Іван Предтеча був посланцем Бога, щоб сповістити людям про прихід і живу присутність Месії на землі. Він указує на Спасителя і хрестить Його в ріці Йордан. Цей святий навчав, проповідував, хрестив, викривав гріхи, відстоював справедливість. Його життя – це безперервна жертва. За Христа і христову науку святий відважно приймає мученицьку смерть. За наказом Ірода Антипи Іванові Хрестителю відтяли голову. 

Свято Різдва Івана Хрестителя відоме ще з четвертого століття. Проповіді на цей празник знаходимо у святих Івана Золотоустого, Амвросія і Августина. 

Різдво святого Івана Хрестителя співпало зі святом Івана Купала, яке відзначалося у дохристиянські часи. У різні часи Церква намагалася побороти язичницькі традиції у святкуванні Різдва Івана Хрестителя, однак ця спроба була не зовсім вдалою. Чимало християнських свят зуміли поєднати в собі християнські і поганські традиції. 

На честь Івана Хрестителя освячено незліченну кількість святинь, події з життя святого також представлено в іконописі.

Іван ТИХИЙ.  

 


01 липня   2012

8 06 12 Закривецькі вісті

Новини





У Закривці маляри приступили до створення образу Івана Хрестителя у новозбудованій каплиці

Сьогодні, 28 червня, старанням Баковецького сільського голови Ігоря Лалака за підтримки закривецької громади два малярі розпочали створення ескізу образу Івана Хрестителя, який буде намальовано на чільному місці каплиці.

Закривчани приємно вражені жертовною турботою, яку проявляє сільський голова щодо нашого невеличкого села.

Нагадаємо, що два роки тому Ігор Лалак зініціював і очолив проведення Дня Закривця. Чогось подібного в історії села ще не було. Тоді й започаткували сорудження каплиці. І ось святиня практично готова, щоб 7 липня прийняти вірних як із Закривця, так і навколишньої округи.

У сільського голови є ще цікаві задуми щодо розвитку Закривця. Дай Боже ласку йому їх здійснити, щоб ця перлина недоторканої мальовничої природи і цілющої води служила людям, зміцнюючи їх тіло і дух.

Іван ТИХИЙ.

Закривецьку святиню відкриють на Різдво Іван Хрестителя

Під патронатом Баковецького сільського голови Ігоря Лалака завершуються останні приговування до посвячення новозбудованої каплиці, Відкриття храму заплановано на 7 липня.

За прогнозом Синоптика, перша половина дня у Закривці буде ясною, а після обіду з'являться хмари. Без опадів.

Народний прогноз погоди

 : 7 липня відзначається Різдво славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Це одне з найулюбленіших серед людей свят. З 7 липня наші пращури починали косовицю, поки трава не засім'янилась. Наші пращури помітили, якщо на Івана сильна роса - на урожай огірків. В давнину говорили, якщо в цей день буде дощ, то через п'ять днів буде сонечко світить. Дощ на Івана Купала вважався благодатним.

Іван ТИХИЙ.

 


 28 червня   2012

04 06 12 Закривецькі вісті

Новини





У Трибоківцях громада самоорганізовується

 

Молоді активісти, які об’єдналися в орган самоорганізації населення (ОСН), візьмуться за вуличне освітлення, створення дитячого майданчика, дендропарку та ремонт Народного дому у власному селі.

 

Керівником ОСН у Трибоківцях є Оля Цуприк. Вже створена ініціативна група, до якої увійшли активісти села Олег Липа, Орест Холявка, Оля Поглод, Оля Пушкар, Наталя Баб’як, Ярослав Баб’як, Зеновій Дворчин, Зеновія Кудельська, Степан Липа.

 

Сьогодні ці молоді та активні люди працюють над реалізацією мікропроекту, спрямованого на створення інформаційної бази «Підвищення рівня інформативності населення через доступ до нормативно-правової бази документів сучасного законодавства України». Він діє у рамках проекту «Орган самоорганізації населення як інструмент вирішення проблем сільських громад», що виконується Західноукраїнським Ресурсним Центром за підтримки Програми розвитку ООН та Міністерства закордонних справ Данії.

Ініціативною групою вже зроблено перші кроки для реалізації задуманого. Для інформаційного центру виділено приміщення та закуплено необхідну літературу. Визначено пріоритетні завдання діяльності ОСН, який має назву «Крок вперед у с. Трибоківцях». Серед основних завдань: вирішення питання вуличного освітлення, створення дитячого майданчика, дендропарку та ремонт актового залу Народного дому. Це найближчі перспективи. Проте на цьому зупинятися не збираються.

Ініціативи громад підтримує сільський голова с. Баківців Ігор Лалак. На його думку, самоорганізація населення у громадські організації чи ОСН лише сприятиме розвитку територій. Адже вирішення багатьох питань залежить у першу чергу від згуртованості людей.

- На території ради працюють у с. Баківцях ГО «Час змін», у с. Квітневому - самодостатньо й успішно ГО «Дзвін». На часі створення громадського об’єднання у Трибоківцях. І я радий, що люди продовжують розпочату свого часу мною громадську роботу. Спільними зусиллями громади і ради вдасться зробити наші села кращими, - зазначив голова.

Молоді люди в Трибоківцях готові вчитися, переймати досвід інших. Тому 28-29 березня кілька учасників ОСН «Крок вперед у с. Трибоківцях» уже побували в областях Західної України.

Оксана ФРАНКІВ. Газета “Новий час».    

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Розпочався ремонт дороги Трибоківці - Закривець

До Закривця тепер ні проїхати, ні пройти